Єдність лінгвістичної та комунікативної змістових ліній на уроках української мови

Педагогіка » Лінгвостилістичні та комунікативно-ситуативні вправи на уроках української мови » Єдність лінгвістичної та комунікативної змістових ліній на уроках української мови

Сторінка 2

- уміння створювати письмові тексти різних стилів та типів мовлення, різних стилів і жанрів.

Комунікативні змістова лінія реалізується не лише на спеціальних уроках розвитку мовлення, а й на переважній більшості уроків.

Програмою з рідної, мови для старшої школи

передбачено систематизацію, вдосконалення знань та вмінь із стилістики мови і мовлення, культури мовлення, риторики, удосконалення правописних умінь і навичок. Оскільки їх зміст становлять лінгвістичні дисципліни, предметом вивчення яких є мовлення, то ознайомлення з ними проводиться в об'єднаних мовленнєвій і мовній змістових лініях. Стилістика розглядає різновиди мови, зумовлені сферою і метою спілкування, а також мовні засоби, що мають додаткове стилістичне забарвлення. У зв'язку з цим існують, два основні напрями в сучасній методиці стилістики: стилістика мови (практична), яка вивчає стилістичне забарвлення мовних засобів, і стилістика мовлення (функціональна), що вивчає структуру стилю. Культуру ж мовлення цікавить те, як той, хто говорить або пише, користується мовленням для певної мети спілкування, тобто якісною оцінкою текстів (висловлювань).

У старшій школі передбачається дати учням системне уявлення про ці дисципліни хоча б у загальних рисах, бо навчального часу для цього обмаль. Спочатку передбачається, починаючи з 10-го класу, дещо поглибити і розширити знання школярів про виражальні засоби української мови. Учні ознайомляться із стилістичними властивостями і синонімічними зв'язками слів, словосполучень, граматичних форм, синтаксичних конструкцій. Так, у 10-му класі розпочнеться системне ознайомлення із стилістичними можливостями звукової системи мови, лексичними, фразеологічними, словотворчими засобами стилістики. В 11-му класі - морфологічними засобами стилістики, стилістикою простих, складних речень, з різними способами вираження чужого мовлення. Одержані на більш високому рівні уявлення про стилістичне забарвлення мови, зображувально-виражальні засоби, а також оволодіння учнями відповідними вміннями і навичками дадуть змогу на наступному етапі (11-й клас) ефективніше засвоїти матеріал про окремі функціональні стилі мовлення, навчання яких має чітко виражене практичне спрямування. Тому уроки повинні будуватися передусім на аналізі мовного матеріалу, на навчанні старшокласників створювати висловлювання різних жанрів (див. "Види робіт"), удосконалювати текст, посилюючи в ньому ту чи іншу стилістичну рису, сприяючи виразності мовлення.

Яскраво вираженою особливістю курсу рідної мови у старших класах є поділ його змісту на інваріантний і варіативний компоненти.

Інваріантним компонентом (лінгвістичної змістової лінії) передбачається робота над поглибленням й узагальненням найважливіших відомостей з шкільного курсу української мови, збагаченням мовлення стилістичними засобами лексикології, фразеології, морфології, синтаксису; вдосконаленням умінь й навичок з правопису; над поглибленням знань з теорії тексту, формуванням практичних умінь і навичок вдосконалення усних і писемних висловлювань.

Варіативний компонент включає курси з риторики, стилістики, лексики, фразеології, культури мови, синтаксису, теорії тексту тощо. На цьому рівні розширюються можливості для вибору навчальних курсів відповідно до індивідуальних пізнавальних потреб.

Комунікативні змістова лінія визначає такі вимоги до мовленнєвих вмінь і навичок:

• Ставити важливі, актуальні проблеми, що вимагають розв'язання, мати чітку позицію щодо предмета обговорення, керуватися моральними нормами у власному мовленні, застосовувати основні прийоми і правила, що стосуються вибору теми, її осмислення, добору і систематизації матеріалу, виділення головного, побудови мовленнєвого твору, забезпечувати мовленнєве оформлення змісту відповідно до жанру, стилю, типу і вимог культури мовлення, оцінювати і вдосконалювати власну мовленнєву діяльність;

• Аналізувати зразкові тексти різних стилів, жанрів, знаходити в них прийоми риторичної майстерності й творчо використовувати їх у власному мовленні;

• Виступати усно і писати письмові твори, належним чином аргументувати висловлені в них тези, брати участь у дискусії, додержуючись етичних й етикетних норм, обґрунтовуючи особисту позицію і спростовуючи хибні тези; додержуватися особливостей обраних мовленнєвих жанрів, засвоєних мовних і мовленнєвих норм.

Страницы: 1 2 

Цікаве про педагогіку і навчання:

Методи формування екологічної культури
Виховання – процес творчий. О. Вишневський мав рацію, порівнюючи процес виховання з роботою художника, який малює всю картину одночасно – спочатку весь сюжет штрихами, а відтак через деталізацію дома ...

Експериментальна перевірка ефективності використання педагогічної технології дидактичної гри у процесі навчання іноземних мов
Експериментальна перевірка ефективності використання педагогічної технології дидактичної гри у навчанні іноземних мов молодших школярів як одного з механізмів функціонування розробленої нами моделі п ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net