Використання лінгвостилістичних засобів на уроках української мови в старших класах

У шкільному курсі рідної мови особлива роль відводиться роботі над удосконаленням стилістичних умінь і навичок старшокласників, що знайшла своє відображення в чинній програмі, яка надає перевагу таким підходам до навчання української мови, як комунікативно — діяльнісному, культурологічному й особистісному.

Робота із стилістики потребує належної уваги з боку вчителя, постійної цілеспрямованої мовленнєвої підготовки учнів, починаючи з 5-го по 11-й клас. Адже метою стилістики як науки є навчати вміло користуватися мовноестетичними нормами. Школярі, вивчаючи всі розділи української мови, повинні засвоїти також стилістичні особливості мовних засобів, що безпосередньо впливає на рівень їхньої мовленнєвої культури. Стилістика контактує з усіма рівнями мови. Стилістичні норми спираються на літературну мовну норму, хоч норми стилістики змінюються набагато швидше ніж норми граматики.

Набуті в середніх класах уміння вдосконалюються через усвідомлення нового функціонального аспекту вже відомих словотвірних, лексичних, морфологічних, синтаксичних одиниць. Метою уроків української мови в цих класах головним чином є підвищення культури мовлення та грамотності школярів. Проте, на нашу думку, потрібно звертати більшу увагу на використання слів у різних ситуаціях спілкування, робити стилістичний аналіз, який дає змогу усвідомити художню і стилістичну роль слова, формувати вміння доречно і точно добирати мовні одиниці відповідно до конкретної мовленнєвої ситуації і створювати власні усні й письмові висловлювання зрізних типів, стилів у діалогах і полілогах, додержуючись норм українського мовленнєвого етикету.

Створення висловлювання — це складних процес, який включає в себе вибір слів, їх розташування, зв'язок між собою, композицію тексту. Все це потребує формування в учнів відповідних умінь.

Проте, як засвідчують екзаменаційні роботи випускників школи й абітурієнтів, їхній рівень володіння багатствами української мови ще недостатній. Усні й письмові висловлювання старшокласників містять стилістичні помилки, які впливають у цілому на рівень мовленнєвої культури школярів, успішність подальшої їхньої навчальної і трудової діяльності. Наведемо декілька прикладів:

У деяких регіонах України поширені помилки у наголошуванні слів. Уживання неправильних наголосів призводить до комічності мовлення ( «Я жи'лау Києві». Правильні варіанти - жила, принесла, нова).

Дехто настільки звик до вживання кальок, жаргонізмів, суржика, що навіть не помічає їх неправильності і не може знайти їм українського відповідника. (Празник - свято, класно - хороше, краски - фарби, кофе - кава .)

Досвід роботи шкіл показує, що учнів недостатньо привчають до стилістичного оформлення свого мовлення, у результаті чого вони не тільки будують своє висловлювання стилістично безграмотно, а й не відчувають цих огріхів. Зазвичай до стилістичних помилок вони відносять тавтології, недоречне вживання запозичених слів і досить рідко розглядають випадки порушення стилю, вживання у певному стилі нехарактерних для нього слів, наприклад, у художньому - канцеляризмів, у науковому - побутових слів, тощо. Тому в учнівських творах часто можна натрапити на такі зразки стилістичних помилок: «Українські спортсмени дуже здорово йшли до призових місць у Олімпійських іграх» (публіцистичний стиль ).

«Дерева багатьох сортів утворили садочок» (науковий стиль).

«По - перше, кохання між Олегом і Світланою друзі вважали неземним» (художній стиль).

«Легіню Петренку Р. серйозно поставитись до навчання» ( офіційно -діловий стиль).

Будуючи свої висловлювання, школярі повинні враховувати характерні особливості стилю і жанру, відповідно до яких добирати вивчені мовні засоби, проте в школі на цей аспект мовної освіти звертається мало уваги.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Культура мовлення вихователів дошкільників закладів освіти як необхідна передумова засвоєння старшими дошкільниками формул мовленнєвого етикету
Засвоєння норми літературної мови – тривалий процес, що починається з дитинства, а вивчення й застосування функціональних можливостей мови триває упродовж всього свідомого життя. Адже того, що засвоє ...

Модель комплексної педагогічної підтримки творчої самореалізації школярів у науково-дослідницькій діяльності
У випадку педагогічної організації і підтримки самореалізації творчого потенціалу учнів у їх дослідницькій роботі ми повинні були створити докладну модель діяльності, що включала б: а) загальну мету, ...