Ситуативні завдання як ефективний засіб розвитку зв'язного мовлення учнів

Педагогіка » Лінгвостилістичні та комунікативно-ситуативні вправи на уроках української мови » Ситуативні завдання як ефективний засіб розвитку зв'язного мовлення учнів

Сторінка 1

Важливою умовою ефективності методичної системи навчання зв'язного мовлення в школі виступає знання психологічних основ, виявлення тих закономірностей, які потрібно враховувати педагогу в процесі формування у школяра основних теоретичних понять і розвитку практичних умінь і навичок.

Новий підхід до оволодіння учнями основами зв'язного мовлення відображено в наукових дослідженнях О.М.Біляєва, Л.М.Симоненкової, Л.В.Скуратівського, Г.Т.Шелехової, Г.М.Іваницької, Т.О. Ладиженської, В.І.Капінос та інших сучасних методистів.

Формування багатьох мовленнєвих умінь неможливе без урахування ситуації спілкування. Виступаючи як спосіб спілкування і пізнання, мовлення підпорядковується меті спілкування. Специфіка мовлення полягає в тому, що воно завжди розраховане на конкретного адресата, без якого спілкування просто неможливе. Тому результат мовленнєвої діяльності залежить від врахування особливостей адресата мовлення. До умов, що вплітають на характер мовленнєвої діяльності і мовленнєвого продукту ( висловлювання) належать тема, мета, основна думка висловлювання, адресат мовлення, місце спілкування.

Складові частини ситуації спілкування відображено за такою схемою:

Де спілкуємося? _ (місце спілкування: офіційні чи неофіційні

обставини)

Мовленнєва ситуація: 3 ким? (адресат мовлення: один чи декілька)

З якою метою? _ (спілкування, повідомлення, вплив на адресата)

У процесі здійснення мовленнєвого спілкування вихідним пунктом є не структура, а ситуація, смисл висловлювання. Потреба висловитись породжує мету і мотиви, що визначають тему і формулюють стиль висловлювання. Цей комунікативний принцип лежить в основі роботи над мовою як засобом спілкування.

Щоб наблизити умови навчання до природних умов спілкування, необхідно ввести учня у мовленнєву ситуацію і навчити його орієнтуватися у ній, тобто ясно уявляти собі співрозмовника, умови мовлення і завдання спілкування. Ця проблема може бути вирішена за допомогою ситуативних завдань. Оскільки вони сприяють формуванню мовленнєвих знань, умінь та навичок, то можна назвати їх ситуативними завданнями з розвитку зв'язного мовлення.

Ці види робіт стимулюють мислення учнів, викликають у них інтерес до навчального матеріалу, підвищують їхню активність у формуванні знань, умінь і навичок; розширюють можливості практичного застосування вивченого матеріалу.

Поняття «ситуативне завдання» потребує конкретизування. У психологічній та педагогічні літературі під цим терміном найчастіше розуміють інтелектуальні завдання, що містять запитання або мету діяльності, умови виконання діяльності та деякі вимоги до їх виконання. О.М.Леонтьєв розглядає визначення завдання як мети, заданої у певних умовах. О.М.Матюшкін конкретизує поняття завдання, вказуючи на необхідність включення суб'єкта у визначення поняття. «Процес вирішення завдання — це така система перетворення умов завдання, за якої досягається необхідне шукане. Фактично у більшості випадків розв'язання завдання - це процес перетворення деякої початкової (заданої) ситуації на певну кінцеву (необхідну) ситуацію».

Виконання ситуативного завдання передбачає закріплення знань, реалізацію й формування навичок та вмінь у конкретній ситуації, змодельованій за допомогою словесного опису чи інших засобів навчання, і сприяє процесу пізнання через спостереження та сприймання.

Нові предмети чи явища учні можуть пізнавати по-різному: за допомогою слова, наближених до дійсності засобів ( моделей, картин, малюнків, схем), а також через «оригінальне сприйняття», тобто безпосереднє ознайомлення з ними (слідкування за рухом процесів, перетворення предметів, читання літературних творів, прослуховування музичних творів). Застосовуючи будь-який із зазначених способів, учитель ураховує його доцільність та необхідність використання. Вирішальне значення має правильна організація та проведення такого виду роботи, який би збуджував розумову діяльність учня. Головну роль у цьому разі виконує спостереження як активний розумовий процес. Спостереження вимагає зусиль з боку учня і виникає в результаті зацікавленості, сприяє активізації його пізнавальної діяльності.

Страницы: 1 2 3 4

Цікаве про педагогіку і навчання:

Педагогічна сутність проблеми формування і розвитку загальнотрудових умінь і навичок в учнів 5-9 класів при вивченні модуля “Проектування та виготовлення виробів з металу”
Усі робочі операції здійснюються за допомогою трудових дій. Способи виконання трудових дій вироблені суспільно-виробничою практикою і закріплені в знаряддях праці. Тому оволодіти тією або іншою трудо ...

Козацькі організації Задністров’я кінця ХХ століття
Кінець ХХ століття в козацькому русі характеризується як період росту організацій різного направлення та чисельного росту членів цих організацій. Причиною цьому слугувало підвищення загального інтере ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net