Ситуативні завдання як ефективний засіб розвитку зв'язного мовлення учнів

За правильної організації роботи, працюючи над переказом, школярі вчаться цілеспрямовано сприймати мовлення на слух, запам'ятовувати не лише зміст висловлювання, а й його мовну форму (особливо синтаксичне оформлення). Цей вид комунікативних вправ дає можливість тренувати основні мовленнєво-мислительні механізми в умовах взаємопов'язаного навчання всіх видів мовленнєвої діяльності. Зокрема, необхідність запам'ятовувати текст, мовні засоби в ньому активізує і зміцнює механізми пам'яті.

Проведення творчого переказу як роботи з розвитку мовленнєво-комунікативних умінь учнів ми якнайтісніше пов'язуємо з виучуваним лінгвістичним матеріалом. За наявності такого зв'язку переказ спрацьовує на поглиблення знань із синтаксису, вироблення вмінь і навичок використовувати граматико-стилістичні можливості складних речень у монологічному мовленні. Тому під час підготовки до написання переказів особливу увагу дев'ятикласників звертаємо і на змістово-композиційний аналіз тексту, і на аналіз мовностилістичних засобів, синтаксису вираження змісту висловлювання.

Основним засобом підвищення ефективності розвитку мовленнєво-комунікативних умінь на завершальному етапі вивчення синтаксису є застосування системи ситуативних вправ

на основі реальної чи уявної мовленнєвої ситуації.

Метод моделювання висловлювання ґрунтується на залежності висловлювання й мовленнєвого оформлення його від ситуації мовлення. Розвиваючи в учнів уміння співвідносити зміст і форму своїх висловлювань з мовленнєвою ситуацією, завдання цього типу дисциплінують мислення, формують уміння вибирати найдоцільніший варіант мовного матеріалу відповідно до конкретної ситуації спілкування.

Створення ситуативних завдань передбачає вироблення таких мовленнєво-комунікативних умінь, як уміння формувати задум майбутнього твору, використовувати зібраний матеріал, планувати висловлювання, вміння користуватися різними стилями й типами мовлення відповідно до задуму, добирати мовні засоби з урахуванням усіх компонентів мовленнєвої ситуації. Оволодіння цими вміннями допомагає учня правильно будувати власні висловлювання і на уроках рідної мови, і під час вивчення інших предметів шкільного курсу, вільно спілкуватися в різних життєвих ситуаціях.

При цьому слід учити їх моделювати певні життєві ситуації з використанням різноманітних мовних засобів. Але, якщо у завданні відразу зробити установку на використання тих чи інших мовних засобів, то учні, часто прагнуть будь-що вжити пропоновані мовні одиниці, менше уваги приділяючи змісту висловлювання і досягненню комунікативної мети, адже на перший план у них виступає виконання «отого мовного завдання». Так, замість поширених завдань типу: • Уявіть собі, що ви відвідали виставку українського живопису і хочете поділитися з оточуючими враженнями про побачене. Напишіть твір-опис, використовуючи синоніми, антоніми, фразеологізми, — на нашу думку, доречно запропонувати завдання:

• Ви з учнями відвідали виставку українського живопису. Напишіть твір-опис, у якому поділіться враженнями про побачене.

І тільки після його виконання можна запропонувати учням з'ясувати, які синоніми, антоніми та фразеологізми вони при цьому використали.

Ми вважаємо, що необхідно, щоб учні у ході виконання завдань основну увагу приділяли досягненню комунікативної мети, тобто розуміли, що кожне висловлювання повинне задовольняти процес спілкування, і їм не потрібно робити ніяких установок щодо використання тих чи інших мовних одиниць у висловлюванні. Лише після виконання відповідного завдання можна запропонувати проаналізувати використані ті чи інші мовні одиниці.

У шкільній програмі передбачено проведення усних діалогів для розвитку мовлення. Пропонується проводити такі роботи в два етапи: в першому та другому семестрах. Спочатку, коли пропонують теми для учнів з різноманітних життєвих ситуаціях, учням виділяємо 5-15 хвилин для того, щоб вони у парах змоделювали розмову — діалог, а лише потім представили його перед загалом.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Педагогічні аспекти народної педагогіки В.О. Сухомлинського
Проблеми народної педагогіки займали одне з центральних місць у педагогічній діяльності нашого співвітчизника В.О. Сухомлинського. Він неодноразово підкреслював необхідність наукового вивчення народн ...

Особливості гностико-конативної складової процесу навчальної діяльності емоційно нестабільних дітей молодшого шкільного віку
Шкільний вік – це період значних змін у становленні особистості. Однією з найважливіших рис у школяра в цей час є потяг до самоствердження, бажання бути визнаним оточуючими. В молодшому шкільному віц ...