Життєвий і творчий шлях Т.Г. Шевченка

Педагогіка » Педагогічні погляди Тараса Григоровича Шевченка » Життєвий і творчий шлях Т.Г. Шевченка

Сторінка 1

Крутою, тернистою була життєва дорога Тараса Шевченка. У кріпацькій хатині, де він народився, над ним тяжіли тисячі нещасть, тисячі напастей. Чи могли захистити від біди змучені недолею батько-нетяга чи мати-кріпачка, яку «ще молодую — у могилу нужда та праця положила». Безрадісне, рясно зрошене слізьми дитинство протупотіло босоніж колючими стернями в голоді, холоді й хворобах.

Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого (9 березня за н. ст.) 1814р. в с. Моринці Звенигородського повіту Київської губернії. Його батьки, які були кріпаками багатого поміщика В. В. Енгельгардта, невдовзі переїхали до сусіднього села Кирилівка. У 1822р. батько віддав його "в науку" до кирилівського дяка. За два роки Тарас навчився читати й писати і засвоїв деякі знання з арифметики. Читав він дещо й крім Псалтиря. Після смерті у 1823р. матері і в 1825р. батька Тарас залишився сиротою. Деякий час був "школярем-попихачем" у дяка Богорського. Вже в шкільні роки малим Тарасом оволоділа непереборна пристрасть до малювання. Ще з самого дитинства Тарас Шевченко мав характер незвичайний, натуру чутливу і вразливу на все добре й зле, мрійливу, самозаглиблену і водночас непокірну, вольову і цілеспрямовану, яка не задовольняється тяжко здобутим у боротьбі за існування шматком хліба, а прагне чогось вищого. Це справді художня натура. Ці риси "незвичайності" хлопчика помітив ще його батько. Помираючи, він казав родичам: "Синові Тарасу із мого хазяйства нічого не треба; він не буде абияким чоловіком: з його буде або щось дуже добре, або велике ледащо; для його моє наслідство або нічого не буде значить, або нічого не поможе".

Наприкінці 1828 або на початку 1829р. Тараса взяли до поміщицького двору у Вільшані, яка дісталася в спадщину позашлюбному синові В. Енгельгардта, ад'ютантові віленського військового губернатора П. Енгельгардту. Восени 1829р. Шевченко супроводжує валку з майном молодого пана до Вільно. У списку дворових його записано здатним "на комнатного живописца".

У Вільно Шевченко виконує обов'язки козачка в панських покоях. А у вільний час потай від пана перемальовує лубочні картинки. Шевченка віддають вчитися малюванню. Найвірогідніше, що він короткий час вчився у Яна-Батіста Лампі, який з кінця 1829 р. до весни 1830 р. перебував у Вільно, або в Яна Рустема, професора живопису Віленського університету. Десь наприкінці лютого 1831 р. помандрував до столиці у валці з панським майном і Шевченко.

1832 р. Енгельгардт віддає Шевченка на чотири роки майстрові петербурзького малярного цеху В. Ширяєву. Разом з його учнями Шевченко бере участь у розписах Великого та інших петербурзьких театрів. Очевидно, в 1835 р. з Шевченком познайомився учень Академії мистецтв І. Сошенко. Він робить все, щоб якось полегшити його долю: знайомить з Є. Гребінкою і конференц-секретарем Академії мистецтв В. Григоровичем, який дозволяє Шевченкові відвідувати рисувальні класи Товариства заохочування художників (1835). Згодом відбувається знайомство Шевченка з К. Брюлловим і В. Жуковським. Вражені гіркою долею талановитого юнака, вони в 1838р. викупляють його з кріпацтва. Як відомо, широкий доступ Т. Г. Шевченка до скарбниці знань став можливим лише після викупу його на волю. Навчаючись у художній академії, незважаючи на досить напружений ритм навчальної роботи, Т. Г. Шевченко все ж знаходив час для ознайомлення із станом розвитку різних галузей сучасної йому науки. Так, двічі на тиждень, вечорами він ходив до Вільного економічного товариства слухати лекції з фізики, регулярно відвідував лекції із зоології, анатомії, біології. Пізніше глибоко зацікавився проблемами космосу, самотужки опанувавши книгу видатного німецького природодослідника і мандрівника Олександра Гумбольдта «Космос або фізичне змалювання світу». Добре був ознайомлений із науковими працями з геології англійського вченого Родерика Мурчисона, автора книги «Геологія європейської частини Росії й Уралу», видруко-ваної в 1845 р Часто перечитував, як він сам писав, «фізику Писаревського», яку придбав для власного користування. Знав основні принципи математичної концепції знаменитого математика М.В.Остроградського, з яким був у дружніх стосунках, уважно студіював роботи з естетики, теорії мистецтва (зокрема «Естетику» Лібельта). Цікавився проблемами психології, філософії. Крім цього, постійно прагнув до вивчення іноземних мов. Зокрема, добре знав французьку, польську мови, що давало змогу йому читати потрібні книги в оригіналі.

Страницы: 1 2 3 4

Цікаве про педагогіку і навчання:

Коротка методична довідка, заснована на роботах Г. Цукерман
"Рефлексивність - це модальність самооцінки, що допускає можливість різних точок зору і перегляду сьогоднішнього знань . Основою рефлексивної самооцінки - знання про власний знанні і незнання, п ...

Аналіз програми та підручника курсу «Я і Україна»
Щоб з'ясувати, чи передбачено вивчення у змісті навчального курсу «Я і Україна» усної народної творчості, ми приступили до аналізу програми курсу для 2 класу. Аналіз програми курсу «Я і Україна» пока ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net