Народна педагогіка

Педагогіка » Педагогічні погляди Тараса Григоровича Шевченка » Народна педагогіка

Заработок на криптовалютах по сигналам. Больше 100% годовых!

Заработок на криптовалютах по сигналам

Трейдинг криптовалют на полном автомате по криптосигналам. Сигналы из первых рук от мощного торгового робота и команды из реальных профессиональных трейдеров с опытом трейдинга более 7 лет. Удобная система мгновенных уведомлений о новых сигналах в Телеграмм. Сопровождение сделок и индивидуальная помощь каждому. Сигналы просты для понимания как для начинающих, так и для опытных трейдеров. Акция. Посетителям нашего сайта первый месяц абсолютно бесплатно.

Обращайтесть в телеграм LegionCryptoSupport

Сторінка 1

Народну освіту Т. Г. Шевченко розглядав як справу першорядного суспільного значення. Славить Кобзар світоч знань, схиляється перед людською вихованістю й інтелектом, чемністю, повагою до літніх, бо саме ці категорії завжди були об'єктом народної педагогіки.

Різноманітними були засоби й методи виховання та навчання в народі. Серед них дуже важливу роль відігравала народна поетична творчість. Лірична пісня звеличувала благородство й душевну красу людини. Героїчна пісня й дума славили відвагу. Загадка розвивала кмітливість і спостережливість. Скоромовка удосконалювала мову. Казка розвивала художню уяву дитини. А якого глибокого життєвого, філософського змісту сповнені народні приказки й прислів'я! В них синтезовано досвід трудящих. Вони вчать любити народ, його працю й подвиги, підносять і звеличують вірність і справедливість, любов до праці, творчі шукання, колективізм, дружбу і т. д. Все це мало і має винятково важливе педагогічне значення. глибокої мудрості афоризми, які формували свідомість народних мас, виробляли їх переконання. А художня образна форма висловлення думок збільшувала силу їх впливу, полегшувала розуміння й запам'ятовування, впливала на почуття.

Саме тому так високо цінили народну педагогіку видатні діячі в галузі освіти й виховання. Ще Г. Сковорода вказував, що «долг учителя — сочетать себя с народом». К. Ушинський у відомій праці «Про народність у громадському вихованні» говорив про те, що ніхто не може змагатися з педагогічним генієм народу: «Виховання, коли воно не хоче бути безсильним, повинно бути народним . Виховання, створене самим народом і побудоване на народних основах, має ту виховну силу, якої нема в найкращих системах, побудованих на абстрактних ідеях або запозичених в іншого народу». Такої ж високої думки про народну педагогіку були Л. Толстой і М. Горький, І. Франко і М. Коцюбинський, багато інших вчених і митців.

Творчість Т. Г. Шевченка — це невичерпне джерело, дорогоцінна скарбниця для всіх, особливо істориків, фольклористів, етнографів, мистецтвознавців письменників і педагогів. Тож варто звернутись ще до одного аспекту його творчості — порушити питання про роль народної педагогіки, фольклору етнографії у художній практиці Шевченка, про народну творчість як джерел реалізму, народності, революційної непримиренності геніального поета, про йогo педагогічні погляди. Не претендуючи на «відкриття», варто ще раз нагадати: Кобзарева спадщина така ж багатогранна і невичерпна, як сама народна творчість.

Як відомо, на виховання Шевченка величезний вплив зробили передусім розповіді діда й старших у сім'ї, народні перекази, пісні й думи. Це була добра школа, яка формувала моральні переконання й естетичний смак майбутнього поета.

Т. Г. Шевченко протягом всього свого недовгого творчого життя наполегливо пропагував кращі досягнення народної педагогіки, користувався її надбаннями тоді, коли писав свої твори, зокрема праці з питань навчання й виховання. Однак він не ідеалізував народну педагогіку, бачачи певну слабкість її у порівнянні з педагогікою науковою. Він показує основні фактори формування людини, викриває систему тодішньої освіти, що випускала в світ неосвічених чиновників, ледарів, офіцерів-п'яниць та ін. А для широких народних верств грамота взагалі була недоступна. Якщо й вивчиться якийсь простолюдин читати, писати – пощастить, як-то кажуть, вибитися в люди, то й почне обирати своїх же братів-селян. Але водночас Шевченко зазначав, що навчання в освітніх закладах, позбавлене зв'язку з народним життям і народним вихованням, так само не може бути і достатнім, і задовільним, воно часто навіть спотворювало людину. У повісті «Близнецы» ці погляди Шевченка знайшли широке відображення. Саватій, який стояв близько до народного середовища і зазнав глибокого впливу народної моралі й педагогіки, стає передовою й корисною суспільству людиною, його ж брат Зосим, вихований в далекому від трудового народу середовищі, став безчесним і морально спотвореним.

Страницы: 1 2

Цікаве про педагогіку і навчання:

Педагогічне дослідження і його рівні
Педагогічне дослідження являє собою специфічний вид пізнавальної діяльності, в процесі якого з допомогою різноманітних методів виявляються нові, раніш не відомі сторони, відношення об’єкту, що вивчає ...

Історія розвитку встановлення навчально-виховних закладів
Починаючи з Стародавньої Спарти, де багато століть створювався культ здорового тіла, людей, які мали яскраво виражені відхилення від норми, просто знищували. Про це свідчать праці Аристотеля, Платона ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.educationua.net