Організаційні основи роботи дитячого оркестру

Найважливіша особливість роботи з дитячими елементарними музичними інструментами – освоєння їх не вимагає спеціальної підготовки і того часу, які необхідні при навчанні грі на інструменті в спеціальних музичних школах. Завдяки цьому, учень майже відразу починає грати на музичному інструменті і самостійно здобувати досвід в процесі практичної роботи. Позитивною передумовою є і той факт, що багато дітей вже знайомі з багатьма з інструментів і отримали певну інструментальну підготовку в дитячих дошкільних установах.

В оркестр дитячих елементарних музичних інструментів також можуть бути включені (в залежності від фінансових можливостей школи та готовності керівника оркестру) духові інструменти (блок-флейти, окарини, тріолі, пан-флейти, кларнети) і струнно-щипкові інструменти (гітара, цимбали, гуслі, цитра та ін.) Менш характерним є використання в оркестрі дитячих елементарних музичних інструментів, основу якого складають орфовскій інструментарій, клавішних (фортепіано, баян, акордеон) і електромузичних інструментів (синтезатор). Як інструменти, які потребують більш тривалого освоєння, їх краще використовувати не в ролі інструментів, провідних мелодійну лінію, а як акомпануючі.

Репертуар визначається набором інструментів, які є в наявності школи, рівнем підготовленості оркестрантів, їх кількістю, а також навичками керівника в області інструментування. При підборі творів враховується бажання дітей вивчити ту чи іншу музичний твір. Керівник знайомить учнів з музичною п'єсою, виконуючи її на фортепіано, баяні, акордеоні або організовує слухання аудіозаписи.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Формування комунікативної особистості в процесі вивчення риторики
В Україні риторичне слово має значні традиції, тісно пов'язані з рідною культурою, етнопедагогікою. Вони збережені передусім у численних прислів'ях та приказках, що мають лягти в основу дидактичного ...

Cоціологічний аналіз вищої освіти: трансформація її соціальних цілей та завдань
Становлення нової соціальної реальності, яка отримала робочу назву «суспільство знань», вимагає радикального концептуального перегляду соціологічного осмислення вищої освіти. По-перше, принципово змі ...