Організація науково-дослідницької діяльності школярів

Сучасна школа завдяки спільним зусиллям учених і педагогів-новаторів піднялася до розуміння необхідності науково-дослідної, експериментальної діяльності як елемента практичної діяльності педагога. «Якщо ви хочете, - писав В.Сухомлинський, - щоб педагогічна праця давала вчителям радість, щоб повсякденне проведення уроків не перетворювалося на нудну, одноманітну повинність, введіть кожного вчителя на щасливу стежку дослідника

Ідея розвитку науки в школі не нова. Ще німецький педагог А. Дістервег наголошував на неприпустимості відриву педагогічної діяльності від науки. Без прагнення до наукової роботи, писав він, учитель потрапляє до трьох педагогічних демонів: механістичності. рутинності, банальності; він дерев'яніє, кам'янів, опускається, а навчання перетворюється на натаскування й дресирування

І навпаки, участь учителя в розвитку педагогічної науки дає йому, натхнення, робить цю науку його власністю, допомагає не відставати від її розвитку, приносить радість і задоволення, отже, виступає не тільки як споживач науки, а й як її виробник.

Однак будь-яке нововведення має спиратися на глибокі теоретико-методологічні й методичні знання. Часто експеримент проводять педагоги, які не володіють спеціальними правилами, принципами, методиками, не можуть визначити мету експерименту, його етапів, предмета й об’єкту досліджень моделі нових методик функцій учасників, спрогнозувати очікувані результати тощо.

Розглянемо деякі основні особливості проведення науково-експериментальних педагогічних досліджень.

У педагогічній практиці експеримент (від лат. experumentum - проба, дослід) розуміють як пошук, пошукову роботу, дослідницько-експериментальну роботу тощо.

Експериментом в освіті називають зміну складових освітнього процесу з метою здійснення запланованих позитивних досягнень у розвитку дитинні які в кожному випадку визначають конкретно. При цьому мають відбутися системні зміни складових освітнього процесу, які принципово впливають на мету, завдання освіти характер взаємин між об'єктами освітнього процесу, а також на зміст діяльності педагога та учня.

За кінцевим результатом експеримент поділяють на науково-дослідний і науково-практичний, кожен з яких за формою та умовами проведення поділяється на лабораторний і природний, а за способами досягнення мети - на прямий і модальний

Отже, під час проведення експерименту слід вказати його ознаки, наприклад: науково-практичний, лабораторний, модельний педагогічний експеримент.

Науково-дослідний експеримент має на меті здобути якісь нові наукові знання, підтвердження (заперечення) істинності якогось теоретичного положення чи ефективності методичного прийому, тобто перевіряє наукову гіпотезу.

Науково-практичний експеримент має на меті надати допомогу конкретному вчителю, групі вчителів на основі вже наявних наукових психолого-педагогічних знань, тобто мова йде не про здобуття нових знань, фактів, а про їх практичне використання. Це найбільш поширена форма експерименту.

Лабораторний експеримент здійснюють у штучних умовах у спеціально створених лабораторіях. У сучасних умовах цей вид експерименту відіграє допоміжну роль з метою попередньої перевірки розроблених методик, матеріалів, документацій, щоб уточнити дані, здобуті на основі природного експерименту. Загальновідомі класи-лабораторії, створені В. Шаталовим, С. Лисенковою тощо.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Визначення здорового способу життя та його формування
У філософському розумінні спосіб життя – це синтетична характеристика сукупності типових видів життєдіяльності людей (індивідів та соціальних утворень) у поєднанні з умовами життя суспільства. Спосіб ...

Організаційно-педагогічні передумови здійснення міжпредметних зв'язків
Педагогічний колектив, реалізуючи міжпредметні зв'язки, повинен діяти поетапно. Перший етап передбачає підготовку вчителів до роботи над проблемою, теоретичне осмислення. На цьому етапі слід визначит ...