Організація науково-дослідницької діяльності школярів

розробка та впровадження нових технологій навчання іноземних мов учнів загальноосвітніх навчальних закладів;

формування художньо-естетичної культури особистості засобами мистецтва.

Чітке формулювання теми ставить перед експериментатором конкретне завдання: забезпечення кадрових, матеріально-технічних, фінансових, інтелектуальних можливостей для реалізації запропонованих завдань;

Формується об'єкт досліджень, тобто педагогічний чи учнівський колективи, система виховної роботи школи, навчально-виховний процес, викладання якогось предмета тощо.

Чітко формулюють мету експерименту, тобто необхідно дати відповідь на запитання: «Що ми хочемо створити в результаті проведеного експерименту?»

Експериментатори розробляють гіпотезу експерименту, яка складається з двох фаз. Спочатку гіпотезу формують у загальному вигляді - припущення про існування певного причинно-наслідкового зв'язку між новими явищами. В процесі подальшої роботи гіпотеза трансформується в робочу гіпотезу, що має конкретніший, операційний характер. У робочій гіпотезі досліджуваний причинно-наслідковий зв'язок формулюють уже в термінах незалежних, залежних і проміжних змінних і встановлюють, за яких значень залежних змінних дану гіпотезу можна вважати підтвердженою. Тобто друга фаза - це «прив'язування» гіпотези до конкретної експериментальної конструкції.

Наступною частиною підготовки експерименту є розробка та відбір конкретних методик і методів дослідження. Методи дослідження умовно поділяють на дві групи: емпіричні та теоретичні.

Емпіричні методи - це вивчення літератури, нормативних, директивних, інструктивно-методичних документів щодо теми експерименту, аналіз педагогічної документації, анкетування, тестування, вивчення та узагальнення досвіду тощо.

Теоретичні методи - це моделювання, узагальнення, порівняння, систематизація, історико-генетичний метод тощо.

Обираючи конкретні методи та методики, експериментатори готують необхідні експериментальні матеріали (індивідуальні завдання, авторські програми, тексти (тести) навчальних та перевірочних робіт тощо). Складають план реалізації експерименту, який визначає:

етапи реалізації програми експерименту, його проміжні та остаточні результати;

необхідні для здійснення експерименту кадрові, матеріально-технічні, інформацій ні тощо ресурси;

терміни проведення кожного з етапів експерименту;

формування бази експерименту, тобто визначення виконавців та учасників експерименту (вся школа, паралель класів, окремі класи, групи учнів тощо); розподіл обов'язків виконавця;

розробку програми підготовки виконавців експерименту;

терміни І форма звітності;

відповідального за всю програму експерименту та відповідальних за кожен її етап;

затвердження на методичній раді школи проекту й кошторису експерименту.

Досить важливий момент - прогнозування процесу і результатів експерименту, який включає:

можливі (очікувані) позитивні результати;

можливі втрати, негативні наслідки; ;

можливість компенсації втрат і негативних наслідків.

До початку здійснення експерименту потрібно отримати експертизу програми, тобто рецензію пропонованої науково-дослідної роботи.

Рецензія має відобразити:

повноту змісту програми експерименту;

її цілісність, логічність;

помилки, недоліки, упущення;

пропозиції, нові ідеї, доповнення до програми;

Цікаве про педагогіку і навчання:

Теоретичні основи системи роботи вчителя фізики з активізації пізнавальної діяльності учнів
Будь-яка діяльність людини має певну мету. Головна мета роботи вчителя з активізації пізнавальної діяльності – розвиток творчих здібностей учнів. Досягнення цієї мети дозволяє розв’язати багато задач ...

Розвиток самостійності – актуальна проблема теорії і практики
Перші наукові педагогічні дані щодо самостійного учіння були здебільшого частиною філософії, яка на той час об’єднувала всі знання про природу, людину і суспільство. Так, філософи античності (Конфуці ...