Підготовка вчителя до науково-дослідницької діяльності й керівництва творчими дослідницькими гуртками школярів

Вивчення готовності вчителів шкіл нового типу вести певну експериментально-дослідницьку роботу і керувати науковими гуртками учнів виявило неоднозначну картину. Частина педагогів (приблизно 15-17%) була в основному готова вести невелику за обсягом дослідницьку роботу з свого предмета, залучаючи до цього здібних і обдарованих учнів. Одночасно переважна частина вчителів з вищою освітою (у різних закладах вона коливалась від 79 до 88 %) виявилась непідготовленою до будь-якої науково-дослідної роботи як в індивідуальній формі, так і в формі роботи з малими групами учнів.

Застосовувались методи анкетування, інтерв'ю, тестування , аналізу результативності роботи гуртків, наукових досягнень вчителя і учнів. Вивчалися мотиваційні установки, організаторські, комунікативні, креатині, дослідницькі, конструктивні здібності і вміння вчителя

У своєму дослідженні ми спробували з'ясувати питання, чи потрібно вчителю школи особливо нового типу, займатись, крім навчальної і методичної роботи, дослідницькою діяльністю, тобто оволодівати теорією і методикою інновацій, експерименту, освоювати різні методи наукового передбачення, прогнозування, тестування, конструювання нових педагогічних моделей тощо. Може, це не місія вчителя, а обов'язок академічних інститутів і вищих навчальних закладів? То й розбиратися у тонкощах наукових процедур - це функція не вчителя, а виключно науковця?

Здавалось би, ці запитання, що ставлять під сумнів доцільність ґрунтовної дослідницької роботи шкільного вчителя цілком природні, але вивчення живої практики сучасних шкіл, особливо гімназій , що стрімко народжують новий зміст, нові форми, нові технології діяльності, дає підстави впевнено сказати: вчителю, що приходить сьогодні у нову школу, вчителю, що обрав творчість не тільки знаменом, але й щоденним знаряддям своєї праці, такому вчителю дослідження у вигляді творчого експерименту, тривалого пошуку свого творчого стилю, своїх технологій навчання й виховання, ніяк не минути

Як доводять наші спостереження за діяльністю вчорашніх випускників вузу, найчастіше їх хвилюють такі проблеми:

- Проблеми спілкування з підлітками і молодшими юнаками, що породжені незрозумілими мотивами поведінки останніх, їх негативійською

- Проблеми інтересу до навчання, до інтелектуальної праці, до думки вчителів : гаряча захопленість предметом, закохане ставлення до кожного.

І молодих, і зрілих педагогів однаково хвилюють сьогодні проблеми розвитку і самореалізації творчих здібностей здібних і обдарованих школярів.

Нерозв'язність цієї проблеми помітно гальмує розвиток інноваційних процесів у школах нової формації. Розв'язати їх без глибокої наукової освіченості педагогів, без розвинутих і доскональних здібностей і вмінь вчителя-дослідника неможливо

У концепції нової моделі підготовки вчителя-дослідника для школи нового типу наголошується на необхідності комплексу інноваційних підходів до неперервної освіти вчителя, де органічно поєднується обов'язковий стандарт вишколення сучасного педагога і його творчий, вільний вибір джерел, форм, методів, строків фахового навчання.

Провідна мета розробленої і апробованої в останні роки моделі підготовка сучасного вчителя-дослідника, тобто такого спеціаліста, який спроможний вести навчальний і виховний процес з широким і вмілим використанням не тільки інформаційних і контрольних функцій, але й функцій дослідження педагогічного середовища, учнів, причин їх активного чи пасивного ставлення до своїх обов'язків. На цій науково-діагностичній основі вчитель такої кваліфікації спроможний створювати нові моделі і технології освітнього процесу, планувати і здійснювати науково-дослідницькі проекти, керувати науковими гуртками, групами, об'єднаннями.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Основні властивості організмів. короткий нарис історії розвитку біології
Мета: розширити знання учнів про біологію як сукупність наук про живі істоти, про їх взаємозв`язки між собою та з умовами навколишнього середовища; з історією розвитку біології. Основні поняття і тер ...

Українська народна казка як засіб розвитку мовлення дітей
Казка упродовж останніх років стала об’єктом дослідження фольклористики, літератури, педагогіки, психології, лінгводидактики. Досліджувалися різні її аспекти: жанрові особливості різних видів казок ( ...