Позакласне заняття з виховання почуття патріотизму в дітей на тему "Державні символи України"

Педагогіка » Позакласне заняття з виховання почуття патріотизму в дітей на тему "Державні символи України"

Сторінка 1

Поглибити знання дітей про державну символіку України, виховати в учнів почуття патріотизму та любові до рідного краю. Сприяти розвитку інтересу до правознавства.

Оформлення. (у далині сцени прикріплено тризубець і слова):

Ні, не згине Україна!

Відродиться мила.

Свій народ вона до щастя

Піднесе на крилах.

Етапи проведення.

І. Підготовчий.

Ми з учнями домовилися про проведення свята, визначили тему та основний зміст заходу, розподілили ролі та обов’язки.

ІІ. Безпосередня підготовка до проведення.

Було проведено дві репетиції, підготоване оформлення сцени.

ІІІ. Проведення свята.

Після обіду всі діти зібралися в актовому залі, попередньо були запрошені класний керівник та вчителі. Діти організовано провели свято.

ІV. Підведення підсумків.

Оскільки всі діти в однаковій мірі брали участь у проведенні заходу, то враження, висловлені ними, виявилися позитивними і більшість дітей запропонували ще підготувати і провести день іменинника у подібній формі.

Хід заходу.

1-й ведучий.

Україно! Мій коханий краю,

Мати наша рідна і свята!

Небо чисте над тобою має,

Медом диха нива золота.

Ми з тобою завжди, Україно!

2-й ведучий.

Ми з тобою разом повсякчас,

Поки б’ється в грудях серце вірне

І допоки в душах жар не згас.

Мова наша ніжна калинова,

В серці у моєму ти завжди!

Я з тобою лину знову й знову

В майбуття омріяні світи .

1-й ведучий. Україна! Скільки глибини у цьому співочому слові .Це – золото безмежних полів, бездонна синь зачарованих небес.

2-й ведучий. Тихі плеса річок, сині очі озер і ставків. Це безмежні степи і ліси, зелені долини і луки, Карпатські верховини і донецькі простори, Полісся і Крим, біленькі полтавські хати і велич міських краєвидів – все це наша Україна.

1-й ведучий. Складною і бурхливою була твоя доля, рідна земле! Топталися по тобі орди чужинців, ворожі пазури роздирали твоє тіло. Дітей твоїх вели загарбники у неволю.

2-й ведучий. Над тобою свистіли гостродзьобі стріли, чорною смертю дихали жерла гармат, шугали ненависні залізні круки, вирували нескінченні битви за твою свободу і честь.

1-й ведучий. Кістьми синів і дочок наша свята земля, щедро кров’ю і сльозами залита.

Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,

Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці –

Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,

Коли ми перестали гордитись, що ми українці!

І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,

І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в’ється,

І що ми в Україні – таки ж український народ,

А не просто населення, як це у звітах дається.

Я до себе кажу і до кожного з нас: «Говори!»

Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати.

Запитаймо у себе: відколи і якої пори

Почали українці себе у собі забувати?

Запитаймо й про те, як ми дружно дійшли до буття,

У якому свідомості свідомості наші збагнути не змога,

Чом солодший од меду нам видався чад забуття

Рідних слів, і пісень, і джерел, і стежок од порога.

Українці мої! Як гірчать мені власні слова .

Добре знаю, що й вам вони теж не солодкі гостинці.

Але мушу казати, бо серце, мов свічка, сплива,

Коли бачу, як люто себе зневажають вкраїнці.

І тоді в мене ниє крамоли осколок тупий,

Мене думка одна обсідає і душить на славу:

Ради кого Шевченкові йти було в орські степи,

Ради кого ховати свій біль за солдатську халяву?

Українці мої! Дай вам, Боже, і щастя, і сил,

Можна жити й хохлом, і не згіркне від того хлібина.

Тільки хто ж колись небо прихилить до наших могил,

Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна .

2-й ведучий. Пройшло вже 15 років від дня, коли потоки людей під синьо-жовтими прапорами виповнювали майдани українських міст і сіл, святкували день Незалежності! Здавалося, назавжди щезає з нашої землі ненависницький, чужинський режим, що стільки років нищив народ український. У той день не одного українського серця торкнулася надія – вибороли осягнули свій історичний шанс! Починаємо будувати Соборну Самостійну Україну.

1-й ведучий. Шановні гості! Вашій увазі пропонується усний журнал «Державні символи України». Перша сторінка нашого журналу присвячена події, яка схвилювала весь світ – це проголошення незалежності України.

.Там упала бомба стопудова,

І земля розсипалась кущем.

Довго, довго зяяла пустиня,

Та весна взяла свої права.

Там розквітла квітка жовто-синя,

І сказала людям: «Я жива!»

Чому це весняним світлом

Людям осяяло лиця?

Зацвіла синьо-жовтим цвітом

України древня столиця.

Страницы: 1 2 3 4

Цікаве про педагогіку і навчання:

Особливості навчання письму
В методичній літературі існують різні критерії класифікації вправ в усній та письмовій формі. Так, письмові вправи розрізняють з точки зору: - призначення (підготовчі та основні); - специфіки мовленн ...

Визначення поняття „здоров`я” людини, його компоненти та передумови
Сучасні уявлення світової науки стосовно феномена здоров`я людини ґрунтуються на новому розумінні актуальності проблеми виживання людства взагалі. Наприкінці ХХ століття лідери світової науки залучил ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net