Про розвиток здібностей учнів для створення самоврядування в класному колективі

Педагогіка » Класне самоврядування як одна із форм виховної роботи » Про розвиток здібностей учнів для створення самоврядування в класному колективі

Сторінка 1

Розвиток здібностей учнів для створення самоврядування в класному колективі є однією з основних умов формування особистості. Цей процес безперервний, тривалий та індивідуальний. На відміну від здібностей спеціальних, які створюють можливість для успішного певного виду діяльності, самоврядування – здатність універсальна, властива в тій чи іншій мірі кожній людині. Спеціальні здібності виявляються не в самих знаннях, вміннях і навичках, а в тому, наскільки швидко і легко людина освоює конкретну діяльність. Від здібностей до самоврядування залежить якість діяльності, її успішність і рівень досягнень.

Роль будь-якого класного керівника полягає в тому, щоб допомогти учню безперервно і цілеспрямовано розвивати та удосконалювати здатність управляти своєю індивідуальною діяльністю, що припускає:

здатність ставити індивідуальні цілі і працювати над ними в плані конкретності і досяжності;

здатність бачити головне і логічно вибудовувати задачі з урахуванням їх взаємодії і супідрядності;

здатність працювати з інформацією, необхідною для досягнення цілей;

здатність логічно будувати діяльність і розподіляти події і дії в часі;

здатність прогнозувати характер протікання процесу, припускати можливі проблеми і труднощі, знаходити шляхи їх вирішення і усунення;

здатність аналізувати та оцінювати результати своєї діяльності.

Проте, виходячи з того, що навчання – це передача індивідуального досвіду, необхідно, щоб класний керівник, який передає досвід, сам володів самоуправлінськими здібностями; умів ефективно організовувати зворотні зв’язки; враховував вікові та індивідуальні особливості кожного учня. Кожний віковий період особливий для формування визначних якостей особистості і засвоєння необхідної інформації, необхідної для розвитку здібностей до самоврядування індивідуальною діяльністю.

Середній шкільний вік найсприятливіший для розвитку творчого потенціалу. Соціальні потреби переважають над пізнавальними, тому цей вік особливий для формування «персонального лідерства», тобто здібності до самопізнання і самовизначення.

Щоб не упустити можливості даного періоду, учням необхідно пропонувати вирішувати проблемні задачі, порівнювати, бачити головне, знаходити схожі і відмінні риси, причинно-наслідкові залежності предметів та явищ, але ці розумові дії є не що інше, як елементи системного аналізу.

У середній школі, де дитина досягає підліткового віку і намагається зайняти певну соціальну нішу серед однокласників, з’являється необхідність орієнтуватися на організацію групової діяльності. Група-співтовариство – необхідна умова для одночасно і соціалізації і індивідуалізації учня. Умови групової роботи дозволяють більш адекватно оцінювати і аналізувати результати своєї розумової і практичної діяльності. Група також створює більш комфортні психологічні умови: допомагає підвищенню самооцінки, розширює особистий досвід, дозволяє поповнити свій інтелектуальний багаж шляхом обміну інформацією з обговорюваного питання в умовах рівноправного діалогу. І, звичайно, для роботи в групі що вчиться необхідно мати здібності до управління індивідуальною і груповою діяльністю. Відбувається розділення відповідальності з лідером (класним керівником). Група створює модель керівництва, засновану на співпраці і партнерстві, де цілі, плани, форми і зміст роботи визначаються спільними зусиллями класного керівника і учнів.

Команда – це група, для якої характерні:

відповідальність за сумісний результат і за самих себе;

розвиток індивідуального і спільного інтересів до роботи колективу;

становлення здатності для оцінки результатів роботи.

Група працює як навчальна лабораторія:

задоволення потреби своїх членів;

пропонує нові ідеї і підходи до вирішення класних та шкільних проблем;

пропонує можливість вибору;

заохочує дослідницькі підходи до поставлених проблем;

розробляє пропозиції її учасників;

координує організацію діяльності;

оцінює процес і перспективи просування справи;

спонукає до застосування накопиченого досвіду;

сприяє ухваленню компромісних рішень;

ставить кожного в позицію керівника на певному етапі або при вирішенні певних задач.

Для розвитку здібностей учнів при створенні самоврядування їм необхідно спиратися на наступні положення:

Розвиток самоуправлінських здібностей – процес тривалий, безперервний і індивідуальний для кожного учня.

Самоуправлінські здібності на відмінну від здібностей спеціальних, які створюють можливість для конкретного виду діяльності, визначають якість процесу виконання цієї діяльності, її успішність і рівень досягнень.

Кожний віковий період особливий для формування визначальних якостей особистості і засвоєння інформації, необхідної для розвитку здібностей до самоврядування індивідуальною діяльністю.

У молодшому шкільному віці необхідно розвивати пізнавальну і самоуправлінську активність, формувати якості, які сприяють саморегуляції і самопізнанню.

Страницы: 1 2

Цікаве про педагогіку і навчання:

Дидактичне проектування за темою навчальної дисципліни
Мета навчальної дисципліни "Основи галузевої економіки" - забезпечити достатню основу для систематичного вивчення здобутків економічної науки та самостійного аналізу економічних явищ та про ...

Проблема взаємозв’язку навчання та розвитку учнів у психолого-педагогічні літературі
Аналіз історичного становлення педагогічної думки засвідчив, що питання навчання особистості людини завжди перебувало в центрі уваги провідних вчених своєї епохи. Перші приклади розвитку особистості ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net