Загальні основи та засоби логоритміки

Логопедична ритміка є своєрідною формою активної терапії, засобом дії в комплексі методик.

Об'єктом логопедичної ритміки є структура мовного дефекту, немовні психічні функції і мовні порушення у осіб з мовною патологією.

Предметом - різноманітні порушення психомоторних, сенсорних функцій і система рухів у поєднанні з музикою і словом.

Мета - подолання мовного порушення шляхом розвитку і корекції немовних і мовних психічних функцій і зрештою адаптація людини до умов зовнішнього і внутрішнього середовища.

Завдання логопедичної ритміки визначаються як оздоровчі, освітні(пізнавальні), виховні, корекційні.

В результаті рішення оздоровчих завдань у людей з мовними порушеннями зміцнюється кістково-м'язовий апарат, розвиваються дихання, моторні, сенсорні функції, виховується почуття рівноваги, правильна осанка, хода, грація рухів.

Здійснення освітніх завдань сприяє формуванню рухових навичок і умінь, просторовому представленні і здатності довільно пересуватися в просторі відносно інших людей і предметів; розвитку спритності, сили, витривалості, перемикаємості, координації рухів, організаторських здібностей.

Рішення виховних завдань сприяє розумовому, моральному, естетичному і трудовому вихованню людей з мовною патологією. Рішення виховних завдань сприяє:

1) розвитку почуття ритму, здатності відчувати в музиці, рухах і мові ритмічну виразність;

2) розвитку здатності сприйняття музичних образів і умінню ритмічно, виразно рухатися відповідно до цього чину, тобто умінню перевтілюватися, проявляти художньо-мистецькі здібності;

3) вихованню позитивних особових якостей, почуття колективізму, навчанню правилам в різних видах діяльності та ін.

Корекційна спрямованість заняття обумовлена обліком механізму і структури мовного порушення, комплексністю і поетапністю логопедичної роботи. Логопед враховує вікові і особові особливості дитини, стан його рухової системи, характер і міру порушення мовних і немовних процесів : просторового праксиса, гнозиса, слухового і зорового сприйняття, уваги, пам'яті і так далі.

Логопедична ритміка будується на дидактичних і специфічних принципах. Вони пов'язані між собою і визначають єдність виховання, розвитку і корекції функціональних систем людей з мовними розладами.

Щоденне виконання в певний час різних за своїм характером логоритмічних вправ (ранкова дихально-голосова зарядка з рухами, вправи на релаксацію, спів гласних звуків і коротких пісеньок, вправи на поєднання ритму рухів і мови і тому подібне) привчає дітей до встановленого щадящо-оздоровчому режиму.

Під впливом регулярного логоритмічного заняття в організмі і психомоториці відбувається позитивна перебудова різних систем, наприклад серцево-судинної, дихальної, рухової, мовнорухової, сенсорної і ін.

Логоритмічна корекція вимагає повторення рухових навичок, що виробляються. Тільки при багатократних систематичних повтореннях утворюються здорові рухові динамічні стереотипи.

В процесі логоритмічного виховання і перевиховання дітей із заїканням важливо спиратися на свідоме і активне відношення дитини до свого дефекту. Активність дітей дошкільного віку на логоритмічних заняттях стимулюється емоційністю педагога, образністю музики, різними іграми або ігровими прийомами і вправами.

Е. Кілінська-Евертовська визначає логоритміку в широкому значенні слова як систему музично-рухових вправ, здійснюваних для потреб корекційної логопедії. Логоритміка, незважаючи на свою організовану систему, є лише доповненням до системи логопедичного заняття, оскільки логоритмічні вправи завжди підпорядковані цілям логопедії.

А. Розенталь вважає, що логоритміка - новий спосіб корекції мови, що спирається на поєднання музичного ритму із застосуванням слова. Значення ритмічної і логоритмічної дії на людей підкреслювали багато дослідників. Так, В.М. Бєхтєрєв виділяв наступні цілі ритмічного виховання : виявити ритмічні рефлекси, пристосувати організм дитини відповідати на певні подразники(слухові і зорові), встановити рівновагу в діяльності нервової системи дитини, стримати занадто збуджених дітей і розгальмувати загальмованих дітей, врегулювати неправильні і зайві рухи. В.А. Гиляровський писав, що логопедична ритміка робить вплив на загальний тонус, на моторику, на настрій, вона сприяє тренуванню рухливості нервових процесів центральної нервової системи, активуванню кори.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Програма курсу «Історія козацької культури»
Козаченята Культурні здобутки українців, їхніх предків із сивої давнини. Пісенне, музичне, танцювальне, ужитково-прикладне та інші види мистецтва. Утвердження високих якостей людини, героїзму і праце ...

Розширення національного компонента у фаховій підготовці студентів
Визначаючи змістовні характеристики естетичної компетентності особистості, беремо за основу естетичного ставлення гармонізацію національного і міжкультурного розвитку. Заукраїнізованість такою ж міро ...