Диференційна методика Ричкової Н.А. Особливості змісту логоритмічних занять при диференційному підході до дітей із різним типом заїкання

Діагностичні дослідження попередньої глави показали, що діти із заїканням мають порушення моторного характеру і не впоруються із запропонованими їм фізичними або емоційно-мімічними завданнями, як роблять це діти з мовною нормою. І тому їм потрібна спеціально-організована система вправ, яка дозволила б сформувати у них якісно новий рівень розвитку моторної сфери, що, у свою чергу допомогло б здолати дану мовну патологію, а також, при організації вправ треба враховувати тип заїкання (невротичний або неврозоподібний).

Мета формуючого експерименту - формування довільної моторної сфери дітей із неврозоподібним та невротичним типом заїкання.

Задачі:

Формування статичної і динамічної координації, одночасності і виразності виконання рухів;

Розвиток артикуляційної моторики;

Формування і розвиток темпо-ритмічних характеристик моторики в цілому (загальної, тонкої, артикуляційної);

Виконати поставлені завдання за допомогою організації логоритмічних занять.

Як вже було відмічено, ефективність корекційної роботи на логоритмічних заняттях підвищиться, якщо враховувати відмінності в стані довільної рухової діяльності дошкільнят, що заїкаються, клінічно різнорідних груп. У зв'язку з цим логоритмічні заняття повинні проводитися диференційовано. На основі цього пропонується диференційована програма логоритмічних занять за Н.А. Ричковою, спрямована на формування довільної моторної сфери дітей з неврозоподібним і невротичним типом заїкання.

Згідно з цією методикою, для дітей з невротичною формою заїкання основна увага приділяється:

Вихованню точності, перемикаємості, завершеності рухів.

Особливе місце відводиться вправам на нормалізацію м'язового тонусу і використанню з цією метою різноманітного по темпу і ритму музичного матеріалу, рухових вправ.

Робота по розвитку артикуляційної моторики розпочинається з викликання по наслідуванню гласних звуків, логопед намагається при цьому зняти у дитини зайву напругу губних м'язів, викликати у неї голосні звуки, що вільно ллються. При вимовленні приголосних звуків в складі увага дитини зосереджується на голосному звуці. Заняття з дітьми, що заїкаються, з невротичною формою мовної патології не повинні бути тривалими за часом.

Діти з неврозоподібною формою заїкання потребують :

В тривалому за часом тренуванні рухових реакцій з поступовим переходом після повного засвоєння запропонованого матеріалу до іншого виду вправ.

В навчанні необхідно можливо ширше використовувати наочний показ рухових завдань;

Повторення інструкцій до повного засвоєння. Починати слід з простих ритмів і вправ, доводячи їх до досконалості; поступово переходити до вправ зі зміною темпу і ритму.

Розвиток артикуляційної моторики розпочинається з вироблення чітких артикуляційних поз. Фіксується увага на роботі мімічної мускулатури. Паралельно(за потребою) може вестися корекція звуковимови. Постановка звуків здійснюється з привертанням активної уваги дитини на процес вимовлення і сприйняття своєї мови, що включає зоровий і кінестезичний контроль. Автоматизація поставлених звуків може здійснюватися в роботі над плавним безперервним звучанням голосу в складових поєднаннях, словах і т. д.

Робота над артикуляційною моторикою для правильної постановки звуків може проводитися за методикою виховання у дітей правильної вимови М. Ф. Фомічьової(1985).

Розвиток темпо-ритмічних характеристик моторики в цілому(загальної, тонкої, артикуляційної) успішно досягається під музичний супровід, т. б. в процесі логопедичної ритміки. Логопедична ритміка є необхідною складовою в комплексній корекційній дії при подоланні заїкання.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Створення матеріальної бази та боротьба проти травматизму в школі
Важливою умовою функціонування системи фізичного виховання у школі є матеріальна база. При цьому масова фізична культура потребує особливої бази. Плануючи її створення, вчитель фізкультури повинен ор ...

Види і структура організації самостійної роботи на уроці в початкових класах
Мета організації самостійної роботи визначає її зміст і методику. Тому види самостійних завдань надзвичайно різноманітні й водночас вони відбивають специфіку формування основних умінь і навичок саме ...