Спостереження за природою в 4 класі

II. Робота з планом.

Вчитель збирає учнів так, щоб всім було видно, показує план шкільного подвір'я. За його завданням діти знаходять умовні позначення на плані окремих предметів і порівнюють зображення їх з дійсними предметами і навпаки.

Учитель звертає увагу учнів на те, що на місцевості неможливо одразу охопити поглядом усе нанесене на план. Наприклад, будинок школи заступає собою сарай і квітник, розташовані в кінці подвір'я, але на плані ці об'єкти позначені. За умовними знаками на плані учні дізнаються про те, як і де ці предмети розташовані на місцевості. План саме тим і цінний, пояснює вчитель, що за короткий проміжок часу ми можемо ознайомитися з розташуванням шкільної ділянки і з усіма тими об'єктами, які є на ній.

Для закріплення навичок користування масштабом учитель дає учням завдання виміряти довжину і ширину клумб, грядок, шкільного будинку і порівняти їхні розміри з поданими на плані.

Читаючи умовні знаки плану шкільної ділянки, вимірюючи певні об'єкти, учні навчаються не тільки читати план, а й працювати з компасом і рулеткою.

III. Складання плану.

На наступному етапі екскурсії дати учням можливість самим повчитися складати план окремих частин шкільного подвір'я. Наприклад, скласти план однієї з доріжок і предметів, які знаходяться навколо неї. Клас розбивається на ланки (зірочки). Кожна ланка одержує певне завдання, але перед цим вчитель дає інструктаж для учнів. Він складається з певних дій:

а) орієнтування планшету;

б) вибір опорної точки, звідки починається креслення плану;

в) вимірювання об'єктів і нанесення їх на планшет відповідно до масштабу.

IV. Бесіда за спостереженнями в природі.

Залежно від пори року увага учнів звертається на зміни в неживій природі і вплив їх на зміни в стані рослин, поведінці тварин. Діти визначають суттєві ознаки даної пори року. Збирають екскурсійний матеріал.

V. Підсумки екскурсії і завдання додому.

Графічно зобразити дорогу до школи, тобто накреслити схему маршруту. Умовними знаками позначити найбільш примітне: вулицю, будинки, дерева та інше без використання масштабу. Прочитати статтю "План місцевості" і виконати завдання, які даються до неї. Оформити з екскурсійного матеріалу наочність, різні вироби.

Під час роботи над складанням плану доцільно провести екскурсію по місцевості, що прилягає до школи. Є всі можливості ширше ознайомити їх з навколишнім життям, природою і працею людей, вчити орієнтуватися на місцевості, графічно зображати свій шлях і обов'язково звернути увагу на форми поверхні суші та її використання в народному господарстві. Ці знання конче потрібні для вивчення фізичної карти.

Під час такої екскурсії з метою підтримання у дітей пізнавального інтересу необхідно організувати ігри на пошуки за схемою-маршрутом. Все це позитивно впливає на настрій молодших школярів, їх завзяття, виховує кмітливість, риси колективізму, фізично загартовує.

Як чітко зазначено в програмі курсу "Я і Україна", спеціальними методами пізнання природи (дослід, практична робота, спостереження) та вміннями користуватися приладами (термометр, гномон, компас тощо) учні оволодівають не в окремих темах, а в процесі вивчення відповідного змісту всього навчального предмета.

Такий підхід до розробки змісту забезпечує його розвивальне спрямування, оскільки оволодіння ним потребує активної навчально-пізнавальної діяльності кожного школяра.

Основною формою організації процесу навчання природознавства є уроки, які тісно пов'язані з позаурочними й позакласними заняттями. На кожному уроці слід планувати роботу так, щоб завжди залишався час на спостереження учнів, або підведення підсумків таких спостережень.

Навчання природознавства здійснюється методами, в яких ураховуються їх внутрішня (зміст) і зовнішня (форма) сторони. Внутрішню сторону відображають методи за рівнем пізнавальної самостійності учнів: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемного викладу, евристичний (частково-пошуковий), дослідницький (пошуковий). А зовнішню - відповідні методи навчання за джерелом знань: словесні (бесіда, розповідь, пояснення), практичні (спостереження, дослід, практична робота), наочні (використання натуральних, образотворчих, аудіовізуальних засобів наочності, моделей). Зазначені методи поєднуються. Обов'язковою умовою поєднання є відповідність змісту методу його формі, тобто зовнішньої сторони - внутрішній. Наприклад, у процесі навчання використовуються репродуктивна бесіда, евристична бесіда, репродуктивна розповідь, проблемний виклад, репродуктивна практична робота, дослідницька практична робота.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Написання орфограм в коренях, префіксах і суфіксах
Аутотренінг Я — носій української культури. Я — знавець милозвучної мови, що є для мене рідною. Я можу творити. Я хочу і можу зробити свій проект та презентувати його. Я міркую, замислююся, аналізую. ...

Історія розвитку встановлення навчально-виховних закладів
Починаючи з Стародавньої Спарти, де багато століть створювався культ здорового тіла, людей, які мали яскраво виражені відхилення від норми, просто знищували. Про це свідчать праці Аристотеля, Платона ...