Спостереження за природою в 4 класі

Педагогіка » Методика проведення спостережень учнів за змінами в природі » Спостереження за природою в 4 класі

Сторінка 3

Головними критеріями вибору або конструювання методів у кожній логічно завершеній частині змісту теми уроку виступають власне педагогічні й дидактичні цілі, предметний зміст, навчально-пізнавальні можливості кожного школяра, рівень його навчально-пізнавальної готовності. Крім того, враховуються матеріальні умови, час, що відведений для навчання, суб'єктивні можливості вчителя.

Особливо на якість процесу навчання природознавства впливає ефективне використання спостережень. Інтерактивна учбова діяльність учнів на уроках, позаурочних і позакласних заняттях, організована різними методами з використанням спостережень, може бути: фронтальною, виконуватися групами або парами у поєднанні з індивідуальною навчально-пізнавальною діяльністю.

Урок-екскурсія на тему "Природа навколо нас".

Мета: формувати уявлення про природу в цілому, неживу й живу природу; працювати над виробленням умінь виділяти істотні ознаки предметів, групувати їх; виховувати любов до природи.

Підготовка до екскурсії: вибір місця; попередження учнів.

Хід екскурсії:

"Що ж таке природа?" - запитує вчитель. Щоб допомогти учням відповісти на це запитання, класовод пропонує оглянутися довкола й сказати, що вони бачать. Що з того, що нас оточує, можна назвати словом "природа"? Вислухавши відповіді, він узагальнює: "Те, що оточує людину і не зроблено її руками, - природа. Сонце, небо, вода, вітер, земля, рослини, тварини - все це природа. Людина також невід'ємна її складова. Природа дає все необхідне для життя людини: їжу, воду, повітря, будівельні матеріали. Вона є джерелом натхнення для письменників, композиторів, художників, які присвятили їй чимало чудових творів. Недарма природу називають ненькою. Всі ми - діти природи, та не всі однаково добрі до неї. Дехто знищує тварин, рослини, забруднює водойми, повітря. Природа ж потребує постійної уваги, турботи.

Після цього вчитель повідомляє, що природа поділяється на живу й неживу, і пропонує назвати окремі об'єкти, предмети, які належать до живої чи неживої природи. Частина учнів скаже, що рослини неживі. Щоб допомогти їм позбутися хибного уявлення, класовод загострює увагу своїх вихованців на цьому питанні: одні з вас вважають рослини живими, інші - неживими. Хто ж помиляється? Чим живі істоти відрізняються від неживих предметів? Придивляючись до навколишнього середовища, школярі відповідають. Помилкові відповіді виправляються, правильні - доповнюються. Так, коли діти твердять, що рослини неживі, мотивуючи це тим, що вони не пересуваються, вчитель звертає їхню увагу на те, що рух - ознака не лише живого, і пропонує поспостерігати за рухом хмар, вітром, павутинням у повітрі тощо. Отже, рухаються й неживі предмети. Крім того, класовод нагадує дітям про в'юнкі рослини, які по-своєму пересуваються.

Спрямовуючи думку учнів у необхідне русло, педагог дає завдання поспостерігати, як і чим живляться птахи, бджоли, павуки у траві, на деревах і кущах. Підводить дітей до висновку, що всі істоти живляться, і запитує, що знають учні про живлення рослин. Що беруть рослини з ґрунту? Чому в нього вносять добрива?

Так само актуалізуються знання другокласників про здатність усього живого до росту. За допомогою вчителя вони підсумовують: рослини, як і тварини, люди - живі, бо вони живляться, ростуть, дихають, розвиваються. Щоб діти зрозуміли, в чому полягають взаємозв'язки між живим і неживим, класовод ставить проблемне запитання: "Чи можуть існувати живі організми без неживої природи? Що їм необхідно для життя?". Пропонує загадку: "Всі його люблять, усі на нього чекають, а хто подивиться, кожен скривиться" (Сонце). За що ж усі люблять Сонце? Вислухавши відповіді, вчитель уточнює: "Життя без Сонця неможливе. Якщо воно перестане світити, зелені рослини загинуть, бо вони не можуть жити без тепла й світла. Тваринам нічим буде живитись. Все живе замерзне від холоднечі. Проте цього не станеться, бо Сонце - зірка, яка випромінює у простір силу-силенну тепла й світла. Воно набагато більше від Землі, та через велику відстань здається маленьким."

Після цього - вправи на застосування набутих знань. їм доцільно надати ігрової форми, скажімо, запропонувати вказати "зайве" серед предметів, що їх учитель називає (небо, Сонце, будинок, пісок - що зайве? Чому? Дуб, камінь, вода, повітря - що зайве? Чому? та ін.).

Щоб діти краще вчилися групувати живі й неживі об'єкти, також доцільно провести гру. Для цього клас розподіляється на дві команди, призначається ведучий, який швидко називає різні об'єкти. Коли назве живий об'єкт, діти піднімають руку вгору, коли неживий - присідають. Хто помилився, виходить із гри. Перемагає та команда, в якій залишиться більше учнів.

Страницы: 1 2 3 4 5

Цікаве про педагогіку і навчання:

Методи вивчення пейзажного живопису в школі
Розкриваючи суть, мету та завдання, а також методику образотворчої діяльності у школі слід вказати, що основним завданням педагога є розширення знання про мистецтво, його особливості, виражальні засо ...

Розробка виховного заходу на тему «Формування статево-рольової диференціації молодших школярів»
Для того,щоб дитина, у дорослому житті була щасливою їй необхідно в дитинстві закласти модель статево-рольового виховання. На даний час багато дітей виховуються в родині ,де є лише одна дитина; непов ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net