Формування патріотичних почуттів засобами народної пісні

Педагогіка » Значення народної пісні у вихованні патріотичних почуттів школяра » Формування патріотичних почуттів засобами народної пісні

Сторінка 1

Формуванню патріотичних почуттів сприяють й українські народні пісні, історичні думи у виконанні кобзарів, легенди, які оспівували героїчну минувшину.

Так до пісень героїчного напрямку належать прославлені на весь світ українські думи, історичні пісні про військові події, походи наших пращурів, боротьбу з чужоземними загарбниками. В цих піснях відображені не лише перемоги, а й поразки, невдачі в боротьбі з ворогами. Це часто сумні і тужливі, тривожні твори, в яких виливається біль за втраченою свободою, покинутим рідним краєм.

У козацьких піснях реалістична конкретність переплітається з емоційною наснаженістю, символічно-метафоричною образністю. Герой пісень — запорожець, козак (козаченько), лицар українського духу і чину. Це улюблений народний герой, який долає усі життєві перешкоди, захищає рідну землю від загарбників, перемагає ворога і виганяє його за межі України. Козак — найвищий ідеал оборонця Вітчизни, якому притаманні, як правило, лицарська мораль, духовність.

У стрілецьких піснях прославляється героїзм українських лицарів у боротьбі з ворогами рідного народу: «бурею битва гриміла», «від крові земля червоніла», «тверда, мов сталь, стрілецька грудь», «лунає клич, луна стрімкий: вперед, вперед, у бій святий», «в ворожім серці смертний жах». Стрільці не могли допустити, щоб ворожі зайди господарювали на нашій землі, знущалися з рідного народу, топтали його мову, культуру. Адже, якщо ворога не вигнати з своєї землі, «буде лях проклятий батьками орати, матерями волочити».

Історія виникнення стрілецьких пісень нараховує близько вісімдесяти років, але за радянської влади вони замовчувалися. Складали їх спілки січових стрільців, що були сформовані на початку XX ст. на основі добровільних товариств "Січ" та "Сокіл-Батько". Численні гуртки проводили значну культурно-просвітницьку роботу, в роки Першої світової війни брали участь у військових операціях. Серед січових стрільців були талановиті поети (Л. Лепкий, Р. Купчинський, С. Чарнецький). Завдяки їхнім зусиллям і з'явилися стрілецькі пісні.

Поняття "стрілецька пісня" в українську фольклористику ввів О. Правдюк, визначивши її як різновид фольклору, що охоплює пісенний пласт з досить окресленим тематичним колом, пов'язаним з певним історичним етапом, життям і побутом певного середовища. Фольклорист зазначає: "стрілецька пісня, становлячи складову частину українського фольклору, водночас має власне, самобутнє й неповторне обличчя, цілий ряд характерних особливостей, зумовлених виникненням стрілецької пісенності в умовах війни, розбудови самостійності держави".

Ґрунтовні дослідження стрілецьких пісень здійснив Г. Дем'ян. Присвячена цьому і фольклористична праця Ф. Погребенника "Ой у лузі червона калина".

Низка пісень січових стрільців військово-політичного характеру (відображають повстання на західноукраїнських землях проти царських та польсько-шляхетських військ у 1915 році, заклик до бою, відданість справі рідного краю), а також побутово-ліричного характеру (прощання, кохання стрільця і дівчини, передчуття смерті). Своєрідним національним гімном стала пісня "Гей, у лузі червона калина". Лейтмотив пісні — патріотичні поривання української молоді Галичини визволити Україну від царського гніту. Слова пісні належать поету С. Чарнецькому.

Ой у лузі червона калина похилилася,

Чогось наша славна Україна зажурилася,

А ми тую червону калину підіймемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Марширують наші добровольці у кривавий стан,

Визволяти братів-українців з московських кайдан.

А ми наших братів-українців визволимо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Гей, у полі ярої пшенички золотистий лан,

Розпочали стрільці українські з ворогами тан!

А ми тую ярую пшеничку /зберемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Серед символів пісні — червона калина як прообраз України. Золотистий лан — це символ доброго врожаю і віри в перемогу народу. Пісня була вперше виконана 22 травня 1990 року біля пам'ятника Т. Шевченкові в Києві. Сьогодні стрілецькі пісні виконують гурт "Соколи", Волинський народний хор, самодіяльні колективи.

Пісенний фольклор національно-визвольної боротьби українського народу 40-50-х рр. XX ст. суворо переслідувався до початку 90-х р. За такі дії навіть неповнолітні потрапляли до тюрем не менше, як на десять років. У переважній більшості це пісні, тексти яких часто нагадують історичні пісні, а наспіви запозичені з відомих мелодій (наприклад: "Вперед, хто живий! Бо найвищий вже час прогнати катів з України"), позначені особливостями індивідуальної поезії. Ці пісні передають захоплення красою, мужністю, сміливістю, нескореністю духу "Слава не загине, січовая слава", звернені до пам'яті славних предків "ми, українські партизани, — потомки славних козаків".

Страницы: 1 2 3 4

Цікаве про педагогіку і навчання:

Якість освіти як мета реформування
Реконструкція системи освіти в умовах активного державотворення супроводжувалась напрацюванням нормативно-правової бази в цій галузі, вироблення загальних стратегічних цілей та конкретизацію їх за до ...

Перевірка ефективності формування у молодших школярів умінь і навичок виразного читання
Експериментальне дослідження умінь і навичок виразного читання молодших школярів проводилося під час проходження переддипломної практики. Результативність проведеного дослідження вивчалася шляхом пос ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net