Формування патріотичних почуттів засобами народної пісні

Педагогіка » Значення народної пісні у вихованні патріотичних почуттів школяра » Формування патріотичних почуттів засобами народної пісні

Сторінка 2

Доля вірша П. Чубинського "Ще не вмерла Україна", який став національним українським гімном, нелегка. Відомий фольклорист і етнограф подарував українцям вірш, що став одним з найпопулярніших творів української поезії, а сам за це потрапив навіть на заслання до Сибіру. Музику до пісні написав М. Вербицький (1815—1870), автор багатьох творів духовного змісту, світських хорів, автор музики до вірша "Заповіт" Т. Шевченка.

Через багато років після створення, у 1990 році, пісня прозвучала в Києві у виконанні українського чоловічого хору з Польщі "Журавлі".

Основну групу повстанських пісень складають маршові, патріотичні пісні, головна ідея яких — заклик до боротьби, до звільнення з кайдан, до руйнування тюрем. Такі «Гей же до бою, браття, за волю», «Ми українські партизани», «Гей там, далеко, на Волині», «З-за гори до хмар», «Ви, хлопці, не сумуйте», «Ми зродились із крові народу», «Гей гу, гей га, таке-то в нас життя».

Славлення козацьких вольностей, перемоги над ворогом, синьо-жовтих прапорів, мужності, сміливості, відданості Батьківщині — такий основний зміст цих пісень. Вони продовжують тематику козацьких, стрілецьких, революційних пісень, хіба що спрямування їх більш конкретизовано й підпорядковане одній меті — волі для народу, незалежності для держави. З музичного погляду це найбільш художньо завершений, стильово однорідний пласт у повстанських піснях.

Тематика повстанських пісень формувалась на основі реальних фактів, подій, ситуацій, які були осмислені в пісенно-музичних формах, причому переважав у них не хронікально-документальний спосіб зображення, а художньо узагальнений. Рідко коли зустрінемо в повстанських піснях прізвища конкретних діючих осіб, докладний опис подій. В переважній більшості героїв повстанських пісень безіменні, а ситуації не визначені ні в часі, ні в просторі, хоч легко пізнаються за ніби ненароком згаданими окремими деталями, реаліями тощо.

Повстанські пісні творились і поширювались в нелегких умовах переслідувань, тюремних ув'язнень і тих, хто їх складав, і тих, кого вони оспівували. Цілком зрозуміло здебільшого ми не знайдемо в них вишуканих форм виразу, досконалих метафор і епітетів, якихось особливо оригінальних фарб для відтворення того чи того образу. Простота засобів вислову, як поетичних, так і музичних, часом певна невідшліфованість їх, ніскільки не применшують значимості повстанських пісень як відбитку в поетико-музичній формі тяжких кривд, заподіяних українському народу тоталітарними системами.

Встань, Тарасе, пробудися, Голий, босий і обдертий,

На свій нарід подивися. Сам у себе просить смерті.

Як твій нарід тут бідує, А у ляграх сильні грати,

І по ляграх голодує. Мусить нарід погибати

Самобутнім жанром українського фольклору є думи, які, за загальним визнанням учених багатьох країн, є гордістю і окрасою не лише вітчизняної, а й світової культури. Доцільно учням пояснити, що таку високу і одностайну оцінку вчених різних національностей українські думи одержали за своє ідейне спрямування, прояви лицарського духу і неповторну поетику, художню образність.

Зміст дум розкриває споконвічну традиційну прив'язаність українців до рідної землі, родючих чорноземів, якими їх обдарувала природа. Для наших предків-лицарів не було нічого гіршого, як жити далеко від рідного краю, землі батьків і дідів, на чужині. На чужій землі козаки завжди «журяться журно». Такі козаки «утопили головоньку у чужую сторононьку, у чужую сторононьку, та на чужу чужиноньку».

Важливо, щоб учні зрозуміли, що, як засвідчують думи, в житті козаків домінували національні, родинні цінності. З пісень та дум бачимо, що козаки називали себе «панове браття», старших величали з глибокою пошаною «батьком», до молодших зверталися «сину», «доню», «внучку», їхніми ідеалами були змістовне і заможне щасливе родинне життя, духовно багата українська родина, вільна праця. Вони прагнули до того, щоб Україна була міцною, великою родиною, тоді їй не страшні будуть ніякі вороги.

Такі пісні викликають у дітей радість, бадьорість, формують оптимістичне світосприймання. У них виникає бажання втілювати в життя те, про що вони співають, коли зичать добрим вдачею працьовитим людям. Під впливом патріотичних пісень люди стають добрішими, справедливішими, милосерднішими, красивішими. Учні переконуються в тому, патріотичні пісня постійно збагачують людей глибокими душевними, духовними якостями.

Проходячи практику в середній школі № 15 міста Луцька, на уроках музики ми намагалися через українські народні пісні прикріпити учням патріотичні почуття, любов до рідного краю, Батьківщини, поважне ставлення до праці та старших людей.

Страницы: 1 2 3 4

Цікаве про педагогіку і навчання:

Техніка безпеки в приміщенні відділу
Приміщення відділу відноситься до категорії приміщень без підвищеної небезпеки. Обладнання у приміщенні працює від напруження 220В. Кількість розеток – _ шт. Розетки розташовані на відстані 0,8м від ...

Розробка змісту та методики викладання навчальної дисципліни на основі модульно-рейтингової технології
Зміст навчальної дисципліни є елементом змісту освіти по спеціальності. Зміст освіти – це спеціально відібрана і признана державою система елементів об’єктивного досвіду людства, засвоєння якого необ ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net