Формування патріотичних почуттів засобами народної пісні

Педагогіка » Значення народної пісні у вихованні патріотичних почуттів школяра » Формування патріотичних почуттів засобами народної пісні

Сторінка 3

Крім того, важливим засобом виховання молодого покоління в українській народній педагогіці здавна були календарно-обрядові пісні. Ще з дохристиянських часів вони стали поетичним супроводом виснажливої землеробської праці, окрилювали, надихали на переборення труднощів, тамували душевні болі, підносили настрій, множили сили.

Народна пісня полонила серця дітей, ронила в них зерна любові до праці, поваги до хліборобського заняття. Візьмемо для прикладу засівальну пісню циклу зимових свят «Ходить Ілля на Василя». У ній шанований українцями святий змальований в образі хлібороба:

патріотичне виховання пісня дидактичний

Ходить Ілля на Василя,

Носить пугу житнюю,

Де замахне — жито росте,

Роди, Боже, жито, пшеницю

І всяку пашницю.

Бажала селянинові достатку, успіху в господарюванні, доброго врожаю і пісня-колядка:

Дай же вам, Боже, широкі ниви,

А на тих нивах рясні ячмена,

В перо перисті, в зерно зернисті,

В зерно зернисті, в колоси колосисті.

Колядки-побажання гіперболізували можливі плоди хліборобської праці. Але саме в такому перебільшенні й полягала їх пророча, магічна, заклинальна сила. Обряд велить, щоб колядки та щедрівки виконувалися дитячим чи молодечим гуртом. Це ще більше посилювало їх магічний ефект і мало виховний вплив. У свідомості молодої людини формувалось уявлення про ідеал людського щастя, доброї долі: міцна працьовита родина, незрадливе здоров'я, тепла та затишна оселя, достаток у господарстві, можливість працювати й споживати плоди своєї праці.

Велике виховне значення для молоді мала й аграрна гра, що входила до комплексу календарної обрядовості. У ній імітувалась оранка (плугом «орали» сніг), засів (обійстя посипали зерном), збір урожаю. З часом магічний зміст образного «програвання» усіх етапів трудового процесу призабувся, але залишилася пісня, яка знайомила молоде покоління з усіма стадіями трудового процесу та сільськогосподарських робіт .

У веснянці «Льон» дівчина співає-запитує матір як льон сіяти, вибирати, молотити, мочити, витягати, сушити, терти, прясти, ткати та й поносити.

Так пісня вводила дитину в коло традиційних трудових обов'язків. Початок роботи пов'язувався з дією вищих, чарівних сил, що допомагають селянинові. Далі на допомогу приходить сама природа, і, нарешті завершують справу вмілі руки хліборобів:

Орел поле ізорав,

Пшеницю засіяв,

Крилечками зволочив,

Дрібний дощик примочив.

Щоб косарі скосили,

Молодиці згребли,

А дівчата зв'язали

На коровай держали.

Ця пісня відображає зв'язок трудової, родини та шлюбної тематики в пісенному фольклорі українців. В іншій, русальній пісні, цей зв'язок проступає ще виразніше. Дівчина співає-гадає про свою долю: кому вона буде милою, «Чи ратайку — дай Боже! Чи лінтяйку, — крий Боже!».

Як бачимо, уявлення про щасливий шлюб народна мудрість пов'язує з трудовими заняттями подружжя, стверджує, що надійний шматок хліба можна мати від хліборобської праці. Саме цю думку й доносить до свідомості молодої людини русальна пісня.

Глибокою любов'ю до рідної землі пройняті жниварські та косовицькі пісні. У них — тепло літнього сонця, свіжість вранішніх світанків, прохолода довгих вечорів, спокій зоряних ночей, аромат достиглого жита та пшениці. Навіть мотиви важкої праці під виснажливим пекучим сонцем виграють іскорками сподівання на щастя вечірніх молодечих побачень, кохання, одруження. Пісня закликає дівчину-жницю:

Ой жни, дівче, пшениченьку

Та й не думай собі,

Буде тота пшениченька

На коровай тобі!

Пісня, як чиста джерельна вода у спеку, зміцнювала сили, полегшувала тягар монотонної праці, а іноді стимулювала, жартома підганяла непроворних у роботі:

Ой я жала, жала

І дуже пильнувала —

У день по три копи нажинала.

Я ж думала, що три копи,

Оглянулась — аж три снопи.

Мотиви величання трударів звучали в обжинкових піснях. Вони формували у свідомості молодого покоління уявлення про дійсні та примарні цінності. Женці, вертаючись із поля, несли господареві останнього снопа та вінок, сплетений із колосків, і співали:

Прочини, господарю, ворота,

Занесли тобі віночка із золота;

Він не із золота, а із жита,

Да дозволь тобі, Боже, спожити.

Величання трударя в апогеї його устремлінь — хіба це не зміцнення його духу? Хіба це не приклад для його нащадків?

«Програвання» хліборобських робіт мало вплив на підсвідомому рівні. Воно створювало в дітей, молоді особливий психологічний стан внутрішньої налаштованості на трудові дії.

З весняних пісень линуть слова, що мотивують працю, детально описують послідовність трудових процесів. Ці пісні ніби задають програму дій, чітко окреслюють етапи роботи.

Страницы: 1 2 3 4

Цікаве про педагогіку і навчання:

Впровадження інтерактивних освітніх технологій в навчальний процес
Перехід світового суспільства до інформаційного з одного боку, та спрямованість на ринкові відносини нашої держави з іншого, створили умови, які зачепили всі сфери життя суспільства, що не могло не в ...

Роль класного керівника в організації дитячого колективу
Класний керівник виконує дуже важливі й відповідальні завдання. Він організатор виховної роботи в класі і наставник учнів, організовує і виховує учнівський колектив, об'єднує виховні зусилля вчителів ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net