Методики дослідження міжоособистісних відносин

Педагогіка » Колектив як фактор формування особистості » Методики дослідження міжоособистісних відносин

Сторінка 1

З метою вивчення між особистісних відносин використовуються різні методи. Найпоширеніші з них, це методи спостереження, анкетування та опитування.

Методика визначення структури взаємовідносин між дітьми належить до числа тих, які вже зараз після спеціальної підготовки може використовувати вчитель, організатор внутрішньо шкільної та внутрішньо класної роботи з дітьми.

Здавалось б, є найпростішим завданням - спитати пряме та елементарне питання „З ким ти товаришуєш?”, „До кого відчуваєш симпатію?”. Хоча, дивлячись на багато причин, це найменш надійний шлях. Таких причин безліч. Зрозуміло, що маленькі діти – дошкільники – ще погано розуміють, що таке дружба. Діти більш старшого віку, та й дорослі, не завжди вважають необхідним, доречним та зручним говорити стороннім людям про свої симпатії чи антипатії, а духовна близькість, тяжіння один до одного не завжди усвідомлюються. „ Я її хочу – ось і все”, - говорить дівчинка з І класу, мотивуючи вибір своєї подруги. Ось чому у психологічних експериментах, які мають на меті визначити структуру взаємовідносин, користуються іншим прийомами. Частіше всього використовують прийом, який називають „вибором у дії”. Сутність його заключається в тому, щоб створити максимально істотну ситуацію – задачу, яка потребує сумісних зусиль і поставити перед дитиною, підлітком чи юнаком питання про те, з ким би він хотів вирішити цю задачу. Приводами для виявлення найбільш бажаного партнера називають критеріями вибору. Вони звичайно поділяються на цілий ряд критеріїв. Перш за все це спільні та специфічні критерії вибору. До спільних критеріїв відносяться такі, які припускають більш довготривале, тілесне та інтимне спілкування. Наприклад, питання: „ З ким би ти хотів провести літо?”, „ З ким би ти хотів сидіти за однією парою?”.

Навпаки, специфічні питання припускають участь в будь – якій діяльності. До них відносяться такі питання, як: „ З ким би ти пішов до театру?”, та інші. Розрізняють також сильні та слабкі критерії вибору. До сильних належать такі, які виявляються вирішальними під час вибору партнера, слабкі ж відіграють меншу підкорену роль. Велика частина дітей не отримує вибору. Не задоволені своїм положенням, вони неохоче ходять до школи - бо тут їх не чекає близький друг та товариші. Хоча при цьому половина дітей цієї групи тягнеться до колективу, хоча й зустрічають в їхніх очах байдужість. Про те, що відчуває молода людина, яка потрапила хоча навіть і тимчасово в таке положення, пише Петро Сагайдачний – автор одного з юнацьких щоденників: „Я знову зайняв у класі місце загальновизнаного блазня. Однокласникам, звісно, весело, а мені боляче та сумно. Свій клас я люблю, але люблю безнадійно. Клас живе, Ольга (дівчина, яку я кохаю) живе, а я знаходжусь осторонь, хоча іноді мене „впускають”, щоб послухати декілька моїх анекдотів, посміятися і знову залишити мене на самоті. Взагалі, якщо я живу, то точно не в класі . Я в класі поганка – мухомор”. Такі діти, які ще не розірвали емоційний зв’язок з класом, гостро переживають своє становище, прагнуть знайти вихід, намагаючись встановлювати контакти з тими, хто їм симпатизує. Часто вони втручаються до вже сформованих відносин. Деякі школярі намагаються привабити увагу товаришів іншими засобами: сміхом та жартами, як Петро Сагайдачний, підкупом, надмірним геройством. Нерідко такі діти потрапляють до категорії „важких”.

Хоча в даних випадках не така важка сама дитина, як важким є її становище в системі встановлених відносин у класі. „Важкими” стає зовсім не та частина дітей, яка опинилась за межами спілкування. До „важких” дітей належать школярі, які самоізолювались у дитячому колективі. Частина з них замкнулася в собі, ні з ким не товаришує, часто вступає у конфлікти з дорослими. Багато дітей цієї групи, втративши у школі особисті зв’язки та контакти, шукають їх на стороні – у дворових та вуличних компаніях, які часом відрізняються за асоціальною направленістю. Цих дітей не просто так потягнуло до вуличного середовища, там вони шукали можливість задовольнити потребу в емоційних контактах, у товариських зв’язках, потребу у спілкуванні.

Що ж відбувається з тими дітьми, які користуються найбільшою довірою та авторитетом у класі?

Учні цієї категорії охоче відвідують школу, відчувають задоволення від оточуючої уваги, їм лестить завойований авторитет та повага товаришів. Хоча приблизно одна п’ята дітей, підлітків та юнаків, характеризується інакше. Це – егоїсти. Виявляється, що інколи активна суспільна діяльність викликана лише особистими мотивами. Вони терпіти не можуть критики, надмірно піклуються про збереження свого „центрального” становища, не відповідають на симпатії товаришів, шукають товариських зв’язків з дорослими чи більш старшими дітьми. Кажучи одним словом, ця, здавалося б на перший погляд благополучна категорія, ставить не менш складні педагогічні проблеми. Зрозуміло, що в цьому важко звинувачувати вчителя, оскільки характер міжособистісних відносин прихований від нього. Ще в більшій мірі приховані причини, які викликають таке різке розчленування класу. Між тим, не знаючи їх, важко, а скоріше просто неможливо тактовно і в той же час ефективно вмішатися в цю складну сферу людських відносин, яка представляє собою одну з найбільш важких і в той же час гірше всього врахованих сторін виховної роботи.

Страницы: 1 2

Цікаве про педагогіку і навчання:

Підготовчі вправи як засіб усвідомленого сприйняття науково-художнього твору
Сьогодні в школах найменш цілеспрямовано іде підготовка дітей у сфері слухання та мовлення, і від цього страждає формування повноцінних навичок читання і письма. Навчання читати - багатоаспектний про ...

Рекомендації з удосконалення дидактичного проекту
У системі здобуття первинної професійної освіти лекційні та практичні заняття реалізують декілька функцій. До основних функцій належать: наукова (або методологічна), навчальна (або пізнавальна), стим ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net