Аналіз психолого-педагогічної літератури в аспекті досліджуваної проблеми

Педагогіка » Шляхи розвитку у молодших школярів бережливого ставлення до природи » Аналіз психолого-педагогічної літератури в аспекті досліджуваної проблеми

Сторінка 4

Пам'ятаючи про те, що діти найкраще засвоюють навчання у процесі конкретної діяльності завжди треба шукати цікаві форми подання знань, добирати запитання поцінувального характеру, обмірковувати творчі завдання, віднаходити відповідний художній матеріал для активізації емоційно-образної уяви дошкільнят - вірші, казки, загадки, пісні, прислів'я, приказки, скоромовки.

Серед об'єктів милування на чільному місці так звані "знаки рідної природи", наприклад, рослини, що набули символічного значення у світовідчутті українців й оспівані народом (верба, калина, тополя, дуб, барвінок, чорнобривці). Це наближує дітей до розуміння естетичної своєрідності українського краєвиду, поглиблює й зміцнює зв'язок з рідним краєм.

Усик В.В. зазначає: "Формувати екологічну культуру треба починати у дитини саме в дошкільному віці, коли закладаються основи її подальшого розвитку. Адже в дошкільному віці починається тривалий процес пізнання навколишнього світу - пізнання розумом і серцем".

Вона радить вихователям при організації спостережень за явищами живої і неживої природи враховувати такі основні моменти:

- природні явища постійно розвиваються і змінюються;

- вони взаємозв'язані і взаємозумовлені;

- їхній розвиток відбувається внаслідок ряду кількісних і якісних змін;

- кожне явище, набуваючи розвитку, не втрачає своєї сутності;

- у процесі пізнання явищ природи удосконалюється особистість дитини.

Сформовані інтелектуальні та практичні вміння і навички визначають сутність різних видів діяльності, які в екологічному вихованні дітей виконують різні функції, доповнюють одна одну і взаємозбагачуються. Навчаючись, граючи й посильно працюючи, дитина власне готується до участі в поліпшенні стану довкілля.

А.Ашиков стверджує, що екологічне виховання без виховання серця неможливе. І часу для цього відведено небагато - сім років, далі це робити буде надзвичайно важко.

"Що ж сприяє вихованню серця перш за все? Любов і краса! В них є той живий вогонь, від якого запалюються вогники сердець. Де ж можемо знайти красу, в чому вона? Без сумніву можемо сказати: в природі. Люблячи природу, спілкуючись з нею, людина збагачується духовно, заряджається енергією добра. Без спілкування з природою важко уявити виховання серця. Необхідно дати дітям цю можливість, зробити все необхідне, щоб вони хоча б періодично занурювались у світ Природи, при цьому даючи їм певну свободу, можливість злитися, ввійти з нею в контакт. Пам'ять серця надовго збереже це спілкування. І нехай вони не все запам'ятають з того, що хотілося нам, вихователям, - головне не в цьому. Якщо у їх маленькі сердечка ввійдуть радість, любов, співпереживання - це буде самим великим знанням".

Закладені основи екологічної культури в молодшому шкільному віці, стають своєрідним мотивом, стимулом та умовою формування стійкого інтересу до природи, допомагають побачити результати реального внеску у її збереження завдяки оволодінню правилами і нормами взаємин з нею. Екологічна освіта повинна бути безперервною. Розпочате екологічне виховання в молодшому шкільному віці поглиблюється і конкретизується під час шкільного навчання. Відповідальна роль у формуванні екологічної культури школярі належить початковій школі, яка є однією з перших ланок становлення людини-громадянина.

Педагог Хоминець О. вважає, що вже в початкових класах слід підвести дітей до думки, що людина - невід'ємна складова частина природи, що вона розвиваючись та задовольняючи свої потреби, впливає на навколишнє середовище, причому цей вплив може бути як позитивним, так і негативним.

У школі природоохоронна освіта учнів здійснюється в різних напрямках: на уроках, заняттях гуртків, під час проведення екскурсій, у процесі суспільно-корисної праці, науково-дослідницької роботи.

Головним завданням екологічної освіти сучасної школи Хоминець О вважає:

- засвоєння наукових знань про взаємозв'язок природи, суспільства і людської діяльності;

- розуміння багатогранної цінності природи для суспільства в цілому і кожної людини зокрема;

- оволодіння нормами правильної поведінки в природному середовищі;

- розвиток потреби спілкування з природою;

- активізація діяльності щодо охорони й поліпшення навколишнього середовища.

У школі екологічні знання в системі необхідно розкривати під час вивчення переважної більшості навчальних предметів. Усі види суспільно-корисної праці повинні мати екологічну спрямованість. Природоохоронна робота мусить відповідати завданням гуманістичного виховання, сприяти усвідомленню школярами екологічних правил і норм поведінки у природному середовищі.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Цікаве про педагогіку і навчання:

Особливості проявів дитячої обдарованості та їх розуміння батьками
Перебудовчі процеси, що набрали розмаху в сучасному українському суспільстві, немислимі без активізації і реалізації творчого потенціалу її громадян, без створення сприятливих умов для навчання і вих ...

Сучасні принципи побудови освіти у вищих навчальних закладах Індії
При виборі учбового закладу багато хто віддає перевагу Європі або Америці. А що ви скажете щодо країн Сходу, дорогі абітурієнти? Наприклад, Індія. Це країна щороку відкриває двері для іноземних студе ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.educationua.net