Основна мета мистецького виховання – формувати в учнів особистісно-ціннісне ставлення до мистецтва, світоглядні уявлення, розвивати загальні та спеціальні здібності, художньо-образне мислення, стимулювати творчий потенціал особистості, виховувати потребу й здатність до художньо-творчої самореалізації та духовного самовдосконалення.
Цілі вивчення мистецтв у загальноосвітній школі дещо відрізняються від цілей навчання в спеціалізованих мистецьких закладах і полягають і акцентуванні насамперед світоглядно-виховних аспектів, у формуванні художньо-образного мислення. Засвоєння мови мистецтв (так званих засобів виразності), форм, жанрів, стилів, а також інших теоретичних знань і технологічних умінь є конче потрібним засобом, інструментом духовного осягнення змісту мистецьких цінностей, але не може розглядатись як самоціль.
Основні завдання викладання мистецтва в початковій школі включають:
а) освітні:
• засвоєння початкових знань, основних понять, елементарних уявлень про види і жанри мистецтв, особливості художньо-образної мови музичного та візуального мистецтва у взаємозв'язках із синтетичними мистецтвами (хореографією, театром і кіномистецтвом);
• розширення художньо-естетичного досвіду, опанування елементарних художніх умінь та навичок у практичній діяльності;
• набуття початкового досвіду «творении художніх образів у процесі власної елементарної творчості;
б) виховні:
• виховання в учнів естетичного ставлення до дійсності та емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва;
• виховання елементарних світоглядних уявлень і ціннісних орієнтацій, розуміння учнями зв'язків мистецтва з природним та культурним середовищем, життєдіяльністю людини, сучасною технікою, засобами масової інформації;
• виховання здатності сприймати, інтерпретувати й оцінювати художні твори, висловлювати особисте ставлення до них, аргументуючи свої думки та оцінки;
• виховання художніх інтересів, смаків, морально-естетичних ідеалів, потреб у художньо-творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні відповідно до вікових можливостей;
в) розвивальні:
• збагачення емоційно-почуттєвої сфери;
• розвиток художніх і загальних здібностей;
• стимулювання художньо-образного мислення, проявів уяви та інтуїції; формування універсальних якостей творчої особистості.
Ефективному опануванню специфіки художньо-образної мови кожного з видів мистецтва, з одного боку, і розумінню його поліфонічної цілісності з другого, сприяє також інтеграція елементів змісту на основі єдності універсальних художньо-естетичних категорій – «ритм», «контраст», «симетрія», «композиція», «розвиток» тощо. Учителі, які розробляють авторські технології, добирають до орієнтовної тематики відповідні твори для сприймання мистецтв, завдання для художньо-творчої діяльності, фрагменти вистав, кінофільм.
Таким чином, у типовій програмі циклу «Мистецтво» інтеграція знань та уявлень учнів може здійснюватися на таких рівнях:
– духовно-світоглядному (через спільний тематизм, що відбиває фундаментальний зв'язок усіх видів мистецтва з життям);
– естетико-мистецтвознавчому (через спільність або спорідненість мистецьких понять, універсальність естетичних категорій);
– психолого-педагогічному (через педагогічні технології уроків різного типу).
Методична система, що забезпечує реалізацію закладених у зміст програми ідей, спрямовується на розвиток таких якостей учнів, як ініціативність, активність, самостійність, критичність мислення; на створення умов для самореалізації та самовдосконалення і самовиховання.
Отже, мистецьке виховання – складна багаторівнева структура, основою якої є естетична свідомість, емоційно-почуттєва сфера і художньо-творча діяльність учнів. Метою їхнього естетичного виховання є доведення естетосфери до рівня, необхідного для повноцінного життя у ціннісній ієрархії музичної культури, що передбачає закономірний процес руху від простіших форм естетичної практики до більш досконалих її виявів.
Цікаве про педагогіку і навчання:
Становлення особистості студента як суб`єкта навчально-професійної
діяльності
Професійне становлення особистості - це складний, багатоплановий і багаторівневий процес, який на етапі навчання у вищому навчальному закладі має головне завдання – сформувати готовність суб’єкта до ...
Формування здорового способу життя засобами фізичної культури
Термін „фізична культура” має декілька значень. Під ним розуміють „втілення в самій людині, результати використання матеріальних і духовних цінностей, які відносяться до фізичної культури в широкому ...