Зміст та завдання викладання мистецтва в початковій школі

Основна мета мистецького виховання – формувати в учнів особистісно-ціннісне ставлення до мистецтва, світоглядні уявлення, розвивати загальні та спеціальні здібності, художньо-образне мислення, стимулювати творчий потенціал особистості, виховувати потребу й здатність до художньо-творчої самореалізації та духовного самовдосконалення.

Цілі вивчення мистецтв у загальноосвітній школі дещо відрізняються від цілей навчання в спеціалізованих мистецьких закладах і полягають і акцентуванні насамперед світоглядно-виховних аспектів, у формуванні художньо-образного мислення. Засвоєння мови мистецтв (так званих засобів виразності), форм, жанрів, стилів, а також інших теоретичних знань і технологічних умінь є конче потрібним засобом, інструментом духовного осягнення змісту мистецьких цінностей, але не може розглядатись як самоціль.

Основні завдання викладання мистецтва в початковій школі включають:

а) освітні:

• засвоєння початкових знань, основних понять, елементарних уявлень про види і жанри мистецтв, особливості художньо-образної мови музичного та візуального мистецтва у взаємозв'язках із синтетичними мистецтвами (хореографією, театром і кіномистецтвом);

• розширення художньо-естетичного досвіду, опанування елементарних художніх умінь та навичок у практичній діяльності;

• набуття початкового досвіду «творении художніх образів у процесі власної елементарної творчості;

б) виховні:

• виховання в учнів естетичного ставлення до дійсності та емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва;

• виховання елементарних світоглядних уявлень і ціннісних орієнтацій, розуміння учнями зв'язків мистецтва з природним та культурним середовищем, життєдіяльністю людини, сучасною технікою, засобами масової інформації;

• виховання здатності сприймати, інтерпретувати й оцінювати художні твори, висловлювати особисте ставлення до них, аргументуючи свої думки та оцінки;

• виховання художніх інтересів, смаків, морально-естетичних ідеалів, потреб у художньо-творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні відповідно до вікових можливостей;

в) розвивальні:

• збагачення емоційно-почуттєвої сфери;

• розвиток художніх і загальних здібностей;

• стимулювання художньо-образного мислення, проявів уяви та інтуїції; формування універсальних якостей творчої особистості.

Ефективному опануванню специфіки художньо-образної мови кожного з видів мистецтва, з одного боку, і розумінню його поліфонічної цілісності з другого, сприяє також інтеграція елементів змісту на основі єдності універсальних художньо-естетичних категорій – «ритм», «контраст», «симетрія», «композиція», «розвиток» тощо. Учителі, які розробляють авторські технології, добирають до орієнтовної тематики відповідні твори для сприймання мистецтв, завдання для художньо-творчої діяльності, фрагменти вистав, кінофільм.

Таким чином, у типовій програмі циклу «Мистецтво» інтеграція знань та уявлень учнів може здійснюватися на таких рівнях:

– духовно-світоглядному (через спільний тематизм, що відбиває фундаментальний зв'язок усіх видів мистецтва з життям);

– естетико-мистецтвознавчому (через спільність або спорідненість мистецьких понять, універсальність естетичних категорій);

– психолого-педагогічному (через педагогічні технології уроків різного типу).

Методична система, що забезпечує реалізацію закладених у зміст програми ідей, спрямовується на розвиток таких якостей учнів, як ініціативність, активність, самостійність, критичність мислення; на створення умов для самореалізації та самовдосконалення і самовиховання.

Отже, мистецьке виховання – складна багаторівнева структура, основою якої є естетична свідомість, емоційно-почуттєва сфера і художньо-творча діяльність учнів. Метою їхнього естетичного виховання є доведення естетосфери до рівня, необхідного для повноцінного життя у ціннісній ієрархії музичної культури, що передбачає закономірний процес руху від простіших форм естетичної практики до більш досконалих її виявів.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Спільна навчальна робота молодших школярів як чинник їх розумового та соціального розвитку
Розвиток особистості дитини стає основним завданням школи. Тому постає питання про пошук таких форм організації навчального процесу школярів, які б найбільшою мірою забезпечували цей розвиток. Однією ...

Дидактична гра як засіб навчання учнів початкової школи
Визнання на державному рівні доцільності навчання іноземної мови з другого класу загальноосвітньої школи підтверджує вагомість цього предмета для реформування змісту початкової освіти, його значення ...