Виховання бережливого ставлення до природи у процесі гри

Педагогіка » Шляхи розвитку у молодших школярів бережливого ставлення до природи » Виховання бережливого ставлення до природи у процесі гри

Сторінка 2

До другої групи входять ігри «Визнач настрій», «Дикі та домашні тварини», «Незавершене оповідання», «Незвичайна ситуація», «Озвучення картини» тощо. Вони орієнтовані на формування умінь розрізняти і розуміти емоційні стани товаришів, однолітків, дорослих, пізніше — звірів, птахів, рослин; створювати образи, передавати їх за допомогою різних засобів художньої виразності. Наприклад, гра «Дикі та домашні тварини» спрямована на розвиток здатності виявляти характерне у рухах, особливості поведінки тварин; одухотворення природних об'єктів.

Ігри третьої групи закріплюють знання й уміння, набуті під час виконання ігор перших двох груп. Під час ігор «Уявна подорож до лісу», «Гра в лісових мешканців», «Подорож до країни Див» тощо молодші школярі виявляють свою чутливість до природи, здатність до емоційної децентрації, створення образів, естетичної оцінки природних об'єктів і явищ з точки зору їх виразності.

Введення в педагогічний процес ігор визначених груп сприятиме формуванню у дітей молодшого шкільного віку елементів еколого-естетичної культури.

У розробленні змісту та форм ігрової діяльності, сприятливої для формування емоційного сприйняття об'єктів природи, доцільно спиратися на дані екологічної психології про вплив психологічних релізерів. Тому, добираючи об'єкти та явища природи для ігрових завдань, тренінгів, слід брати до уваги те, що ставлення дитини до природи загалом формується крізь призму її ставлення до об'єктів найближчого оточення.

Розуміння естетичної своєрідності об'єктів природи народжується із зовнішнього образу, що сприймається чуттєво (зором, слухом, на дотик, нюх, смак) як цілісна форма у гармонійному співвідношенні зі змістом. Це сукупність інформативно насичених ознак, ключових стимулів (релізерів), що класифікуються за сенсорними системами, на які вони впливають. Серед природних психологічних релізерів виділяють візуальні, аудіальні, тактильні, нюхово-смакові, поведінкові.

Візуальні релізери сприймаються зоровим аналізатором і пов'язані насамперед із кольором, формою, симетрією, пропорціями, величиною, світлотіньовими особливостями тощо. Позитивне емоційне сприйняття природного об'єкта викликають, наприклад, відносно великі очі (наприклад, у сови); довгі вуха (у кролів, зайців); різнокольорове забарвлення у птахів, особливо з довгим пір'ям хвоста (півень, павич).

Аудіальні релізери діють через слуховий аналізатор і пов'язані зі звуковими характеристиками: тон, тембр, висота, ритм тощо. Аудіальні релізери позитивної модальності — це мелодійний спів птахів, дзюрчання струмка, тихий шелест зеленого листя. До негативних можна зарахувати каркання ворони, пронизливі, різкі крики деяких інших птахів, тварин (віслюк).

Тактильні релізери пов'язані з впливом на комплекс тактильних і температурних рецепторів різних динамічних властивостей об'єктів, а також властивостей їх поверхонь, що сприймаються на дотик. Позитивні емоції виникають під час дотику до м'яких, пухнастих, теплих об'єктів (наприклад, кроля, кішки, вуха спанієля). Негативні спричинює дотик до холодних і слизьких об'єктів (наприклад, жаби, вужа).

Нюхово-смакові релізери впливають на відповідні рецептори і також мають певне значення в емоційній регуляції сприйняття природного об'єкта. Так, наявність приємного аромату у багатьох квітів робить ці рослини об'єктами, бажаними для контактів.

Поведінкові (вітальні) релізери посідають особливе місце серед природних релізерів, оскільки ключові стимули, що надходять під час демонстрування природним об'єктом певних форм поведінки, вітальних проявів (проявів, пов'язаних із життєдіяльністю) викликають у людини відповідну емоційну реакцію (бджола-трудівниця, бобер-будівельник). Типовим негативним поведінковим релізером є полювання хижаків (тигра, вовка) за здобиччю.

Зміст ігрових завдань має коректувати ставлення до деяких природних об'єктів, що внаслідок дії природних релізерів виступають для дітей у ролі «піддослідних» (жаби, мурахи). Причиною такого ставлення є відсутність емоційного потягу до природного об'єкта та природна допитливість дітей. «Піддослідними» найчастіше виступають ті об'єкти, що викликають негативні емоції та до яких у дітей склалося байдуже чи негативне ставлення в результаті попереднього досвіду спілкування з ними. Таке ставлення викликане емоціями огиди, гніву, презирства, що становлять комплекс ворожості, та характеризується проявами агресії. Тому ігрові завдання повинні стимулювати сприйняття дітьми природних об'єктів як таких, що належать до сфери «людського», рівного їм у своїй самоцінності. Природні об'єкти мають виступати в іграх як повноправні партнери зі спілкування та діяльності.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Цікаве про педагогіку і навчання:

Університети у Естонії
В Естонії діють 37 вищих навчальних закладів.10 з них мають університетський статус, з яких 6 - державні університети, а 4 - приватні. До державних університетів у Республіці Естонія належать Універс ...

Ефективність тестування
Ефективність - порівняльний критерій, який дозволяє порівняти тести. Ефективним можна назвати тест, який краще, ніж інші тести, вимірює знання учнів потрібного рівня підготовки, з меншою кількістю за ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net