Вивчення критеріїв ефективності проектованої методики

Педагогіка » Принцип модульності в організації навчально-пізнавальної діяльності студентів » Вивчення критеріїв ефективності проектованої методики

Сторінка 1

Однією з найскладніших проблем у науково-педагогічних дослідженнях завжди була й залишається проблема оцінки їх якості з точки зору вирішуваних завдань. У найзагальнішому вигляді передбачається відповідь на два питання: "що оцінювати?" і "як оцінювати?". Об'єктом оцінки виступає (у даному випадку) технологічна модель викладання дисципліни „Технічна експлуатація автомобілів” (процесуальний компонент) є кінцевий її результат - особистість фахівця. Центральним же питанням і безпосередня процедура оцінювання, що передбачає теоретико-методологічне обґрунтування критеріального апарату, формування системи критеріїв та їх показників, які повинні бути об'єктивно вимірюваними, а також необхідними й достатніми для оцінки якостей, шо підлягають означеній процедурі. На такий підхід до оцінки якості науково-педагогічних досліджень вказує, зокрема В.М. Полонський.

Для вирішеним одного із завдань нашого дослідження потребує уточнення змістовна сторона поняття "критерій", наскільки співпадає це поняття як загально-наукова категорія з його розумінням у педагогіці. Тобто, наскільки критерії, висунуті у педагогічній літературі, відповідають певним вимогам і можуть бути використані в діагностичному комплексі. У спеціальній літературі поняття "критерій" означає правило, згідно з яким визначається оцінка або конкретний вибір після процедури вимірювання. У цьому правилі відбито певну сукупність параметрів і характеристик, які беруться до уваги. Енциклопедичний словник пропонує таке визначення поняття "критерій": " .це відмінна ознака, мірило, на підставі якого дається оцінка будь-якої дії, явища, ідеї.".

Вирішуючи проблему оцінки ефективності створюваної модульно-рейтингової технології підготовки майбутніх викладачів технічних дисциплін (на прикладі методики професійного навчання), ми враховували описані у літературі теоретичні вимоги до побудови критеріального апарату, практичний стан проблеми й зробили спробу на основі системного та діяльнісного підходів обґрунтувати цілісну систему діагностично вимірюваних критеріїв.

З точки зору психологічної теорії щодо ефективності навчальної діяльності її оцінювання здійснюється по психічних змінах і новоутвореннях, які формуються в керованому педагогічному процесі. Але це є загальним посиланням на психологічний продукт як головний критерій ефективності навчання, тому в моєму конкретному випадку потребує конкретизації.

Для вищої професійної школи психологічний результат уособлюється перш за все із сформованими професійно- й соціально значущими якостями особистості майбутнього фахівця. На думку деяких дослідників, продуктивність (результативність), висловлена в професійній компетентності й майстерності, вважається одним з універсальних критеріїв оцінки успішного функціонування будь-якої соціальної системи.

Ще одним універсальним критерієм ефективності соціального управління за різними джерелами вважають задоволеність працею членів соціальної організації. У сфері освіти цей критерій виступає у специфічному відбитті - професійній спрямованості студента, розглядається як його відношення до обраної спеціальності та професії й виступає як кінцева мета навчання.

Однією з головних цілей навчання й у більш широкому розумінні - набуття соціального досвіду - є переведення учня з об'єкта управління в суб'єкт управлінської діяльності. А провідною характеристикою людини як суб'єкта діяльності, за думкою В.Д. Небиліцина, виступає активність, яка виявляється в ініціативному, самостійному, творчому ставленні до навколишнього світу й самого себе. Вищою мірою активності й самостійності особи можна вважати самоуправління в усіх його проявах (визначення цілей власної діяльності, самостійне набуття знань, прийняття рішень, самоконтроль тощо). Тобто, активність у її якісному й кількісному проявленні можна вважати за об'єктивний критерій. У дисертаційному дослідженні О.Г. Сущенко, стосовно розвитку творчої активності студентів у навчальній діяльності, здійснена спроба визначення підходів і вимог до вибору її критеріїв у змістовному й діяльнісному відношенні. Зокрема, критерій активності повинен фіксувати діяльнісний стан суб'єкта; нести інформацію про самостійний характер діяльності людини; відповідати діяльності, в якій проявляється активність. У названих вимогах частково вже визначені й самі критерії активності, які відбивають об'єктивні результати та характер діяльності, а також суб'єктивні фактори — мотиви й інтереси. Проаналізувавши показники активності, отримані на основі вивчення філософської, психологічної та педагогічної літератури, ми виділили такі, що зустрічаються найчастіше: ініціативність, динамічні характеристики діяльності (енергійність, інтенсивність, розмах, масштаб її результатів), позитивне ставлення до діяльності, сумлінність, самодіяльність, усвідомленість діяльності, наполегливість у досягненні мети, цілеспрямованість, творчість.

Страницы: 1 2

Цікаве про педагогіку і навчання:

Процес навчання мовленню
Процес навчання діалогічному мовленню складається із двох компонентів: по-перше придбання знань, по-друге розвиток умінь і навичок, причому знання переходять в процесі тренування і умінні. Володіння ...

Реалізація принципів навчання в початковій школі як психолого-педагогічна проблема
Усвідомлення навчального процесу як соціально-педагогічного явища сприяє якісній його організації та проведенню. На відміну від «процесу навчання» дидактична категорія «навчальний процес» охоплює всі ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net