Вивчення критеріїв ефективності проектованої методики

Педагогіка » Принцип модульності в організації навчально-пізнавальної діяльності студентів » Вивчення критеріїв ефективності проектованої методики

Сторінка 1

Однією з найскладніших проблем у науково-педагогічних дослідженнях завжди була й залишається проблема оцінки їх якості з точки зору вирішуваних завдань. У найзагальнішому вигляді передбачається відповідь на два питання: "що оцінювати?" і "як оцінювати?". Об'єктом оцінки виступає (у даному випадку) технологічна модель викладання дисципліни „Технічна експлуатація автомобілів” (процесуальний компонент) є кінцевий її результат - особистість фахівця. Центральним же питанням і безпосередня процедура оцінювання, що передбачає теоретико-методологічне обґрунтування критеріального апарату, формування системи критеріїв та їх показників, які повинні бути об'єктивно вимірюваними, а також необхідними й достатніми для оцінки якостей, шо підлягають означеній процедурі. На такий підхід до оцінки якості науково-педагогічних досліджень вказує, зокрема В.М. Полонський.

Для вирішеним одного із завдань нашого дослідження потребує уточнення змістовна сторона поняття "критерій", наскільки співпадає це поняття як загально-наукова категорія з його розумінням у педагогіці. Тобто, наскільки критерії, висунуті у педагогічній літературі, відповідають певним вимогам і можуть бути використані в діагностичному комплексі. У спеціальній літературі поняття "критерій" означає правило, згідно з яким визначається оцінка або конкретний вибір після процедури вимірювання. У цьому правилі відбито певну сукупність параметрів і характеристик, які беруться до уваги. Енциклопедичний словник пропонує таке визначення поняття "критерій": " .це відмінна ознака, мірило, на підставі якого дається оцінка будь-якої дії, явища, ідеї.".

Вирішуючи проблему оцінки ефективності створюваної модульно-рейтингової технології підготовки майбутніх викладачів технічних дисциплін (на прикладі методики професійного навчання), ми враховували описані у літературі теоретичні вимоги до побудови критеріального апарату, практичний стан проблеми й зробили спробу на основі системного та діяльнісного підходів обґрунтувати цілісну систему діагностично вимірюваних критеріїв.

З точки зору психологічної теорії щодо ефективності навчальної діяльності її оцінювання здійснюється по психічних змінах і новоутвореннях, які формуються в керованому педагогічному процесі. Але це є загальним посиланням на психологічний продукт як головний критерій ефективності навчання, тому в моєму конкретному випадку потребує конкретизації.

Для вищої професійної школи психологічний результат уособлюється перш за все із сформованими професійно- й соціально значущими якостями особистості майбутнього фахівця. На думку деяких дослідників, продуктивність (результативність), висловлена в професійній компетентності й майстерності, вважається одним з універсальних критеріїв оцінки успішного функціонування будь-якої соціальної системи.

Ще одним універсальним критерієм ефективності соціального управління за різними джерелами вважають задоволеність працею членів соціальної організації. У сфері освіти цей критерій виступає у специфічному відбитті - професійній спрямованості студента, розглядається як його відношення до обраної спеціальності та професії й виступає як кінцева мета навчання.

Однією з головних цілей навчання й у більш широкому розумінні - набуття соціального досвіду - є переведення учня з об'єкта управління в суб'єкт управлінської діяльності. А провідною характеристикою людини як суб'єкта діяльності, за думкою В.Д. Небиліцина, виступає активність, яка виявляється в ініціативному, самостійному, творчому ставленні до навколишнього світу й самого себе. Вищою мірою активності й самостійності особи можна вважати самоуправління в усіх його проявах (визначення цілей власної діяльності, самостійне набуття знань, прийняття рішень, самоконтроль тощо). Тобто, активність у її якісному й кількісному проявленні можна вважати за об'єктивний критерій. У дисертаційному дослідженні О.Г. Сущенко, стосовно розвитку творчої активності студентів у навчальній діяльності, здійснена спроба визначення підходів і вимог до вибору її критеріїв у змістовному й діяльнісному відношенні. Зокрема, критерій активності повинен фіксувати діяльнісний стан суб'єкта; нести інформацію про самостійний характер діяльності людини; відповідати діяльності, в якій проявляється активність. У названих вимогах частково вже визначені й самі критерії активності, які відбивають об'єктивні результати та характер діяльності, а також суб'єктивні фактори — мотиви й інтереси. Проаналізувавши показники активності, отримані на основі вивчення філософської, психологічної та педагогічної літератури, ми виділили такі, що зустрічаються найчастіше: ініціативність, динамічні характеристики діяльності (енергійність, інтенсивність, розмах, масштаб її результатів), позитивне ставлення до діяльності, сумлінність, самодіяльність, усвідомленість діяльності, наполегливість у досягненні мети, цілеспрямованість, творчість.

Страницы: 1 2

Цікаве про педагогіку і навчання:

Загальна характеристика виховної системи В.О. Сухомлинського
В.О. Сухомлинський писав: «Творчість дітей – своєрідна сфера їхнього духовного життя, самовираження і самотворення, в якому яскраво виявляється індивідуальна самобутність кожної дитини. Цю самобутніс ...

Національні та загальнолюдські духовні цінності, шляхи і засоби їх формування
Всі компоненти духовності українського народу, як і його матеріальної культури, становлять національні цінності, які є серцевиною освіти і виховання. Матеріальні та духовні надбання пізнаються, шаную ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net