Конструювання програмно-методичного забезпечення модульно-рейтингової технології

1) визначається комплексна дидактична мета вивчення методики професійного навчання;

2) окреслюється коло інтегруючих дидактичних цілей і визначається назва відповідних модулів;

3) конструюється загальна структура модульної програми;

4) відповідно до інтегруючих цілей визначається структура окремих дидактичних цілей;

5) створюється змістовна структура пізнавальних і операційних модулів модульної програми.

Формування змістовної структури модулів.

Процес формування змісту навчальних модулів, на нашу думку, може бути ефективним за умови реалізації таких аспектів:

1) створення та представлення цілепрогностичного комплексу модуля;

2) формування структури змістовних навчальних елементів модуля;

3) створення системи управління навчальною діяльністю студентів;

4) формування системи відповідного методичного забезпечення процесу засвоєння знань;

5) забезпечення оперативного зворотного зв'язку.

Загальновідомо, що цілі, які висуваються в навчальному процесі перед студентами, стимулюють мотивацію до навчання. Майбутня діяльність інженера-педагога складається з великої сукупності окремих дій, а відтак, на етапі формування змісту модулів необхідно означити не тільки комплексну дидактичну мету навчання, а й визначити цілі кожної пізнавальної дії студентів. Для модульного навчання такий підхід є особливо актуальним і значущим, тому першим системоутворюючим елементом кожного модуля є НЕ - "Цілі й завдання", у якому формулюється інтегруюча дидактична мета модуля й окремі дидактичні цілі кожного навчального елемента модуля.

Зміна парадигми освіти, орієнтація її на особово-орієнтовані педагогічні технології вимагає пошуків нових підходів в організації і методиці навчання. Одним з напрямів є впровадження модульної технології навчання. Мета цієї роботи полягає в логічнішій компоновці навчального матеріалу, усунення дублювання і зайвого об'єму інформації.

Для оцінки необхідності застосування модульно-рейтингової технології при викладанні дисципліни „Технічна експлуатація автомобілів” необхідно провести педагогічний експеримент.

Експеримент – це перевірка гіпотези. Як відомо, результати експерименту можуть бути позитивні і негативні – і обидва вони мають певне значення, оскільки навіть негативний результат – звільнення інших експериментаторів від хибного шляху. В педагогічній практиці під поняттям „експеримент” мають на увазі „експериментальну площину” – особливу форму організації експериментальної роботи, пошукових досліджень. Їй притаманний особливий статут в частині фінансування, матеріально-технічного, кадрового і організаційного забезпечення. В педагогічній практиці найбільш поширені такі типи експериментів:

модифікаційний, який передбачає відозміну, вдосконалення педагогічних засобів (методики, методичних розробок, методичних вказівок), котрі мають аналоги чи прототипи;

комбінаторний – поєднання відомих методик;

радикальний, який передбачає створення нових підходів, що не мають не аналогів, ні прототипів.

Види педагогічного експерименту:

- констатуючий – виявлення умов проведення експерименту (ступеню обученості навчаємих – виявлення опорних (базових) знань, психологічна характеристика групи, оцінка матеріальних умов і факторів);

- формуючий - тобто навчальний процес (процес формування ООД і ВД);

- контролюючий – оцінка результатів проведення експерименту (оцінка знань і навичок навчаємих по даній дисципліни).

В процесі педагогічного експерименту можуть бути використані емпіричні і теоретичні методи. До емпіричних методів відносяться: вивчення літератури, педагогічні спостереження, соціологічні опитування, анкетування, тестування, рейтинг. Теоретичні методи передбачають порівняння, класифікацію, узагальнення (виділення домінуючої причини), пошук оптимального рішення (за допомогою аналогії, інтегрування, систематизації).

Цікаве про педагогіку і навчання:

Особливості гностико-конативної складової процесу навчальної діяльності емоційно нестабільних дітей молодшого шкільного віку
Шкільний вік – це період значних змін у становленні особистості. Однією з найважливіших рис у школяра в цей час є потяг до самоствердження, бажання бути визнаним оточуючими. В молодшому шкільному віц ...

Програма трансформації Адамівської школи у школу козацько-лицарського виховання
Виконавці: освітянський колектив Адамівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступеня Білгород-Дністровського району Одеської області. Учасники: відділ освіти Білгород-Дністровської районної державної ад ...