Педагогічні аспекти народної педагогіки В.О. Сухомлинського

Педагогіка » Виховна система В.О.Сухомлинського » Педагогічні аспекти народної педагогіки В.О. Сухомлинського

Проблеми народної педагогіки займали одне з центральних місць у педагогічній діяльності нашого співвітчизника В.О. Сухомлинського. Він неодноразово підкреслював необхідність наукового вивчення народних поглядів. «Про народну педагогіку ніхто до цього часу серйозно не думав, і це, напевно, принесло великої шкоди педагогіці, – писав він у листі до Ґ. Н. Волкова. – Я впевнений, що народна педагогіка – це зосередження духовного життя народу. В народній педагогіці розкриваються особливості національного характеру, обличчя народу».

В.О. Сухомлинський неодноразово підкреслював безпосередній зв’язок між народною філософією і школою. Називаючи школу «народним вогнищем виховання», він бачив у ній місце, де реалізуються ідеї народної філософії про людину як найвищу життєву цінність, яро виховання людського в людині, що, по суті, і в основним змістом народної моралі.

Дня виховання підростаючого покоління В.О. Сухомлинський використовував і вчив вихователів використовувати різноманітні форми народної мудрості: усну народну творчість, писемні етнографічні пам’ятки, звичаї і традиції народного виховання, праці, побуту і громадського життя, досвід сімейного виховання, свята, обряди, ігри та інше.

Особливо цінив В.О. Сухомлинський багаті народні традиції трудового виховання. Він називав їх «одвічними традиціями народної педагогіки». За ними діти допомагають батькам трудитися з раннього віку, працюють поруч з ними, а батьки не можуть обійтися без праці дітей. Таке включення дітей до праці – запорука їх надійного виховання. Змалку діти трудяться не з примусу, а тому, що ніхто з людей, які їх оточують, без праці не уявляв собі життя.

У своїх творах В.О. Сухомлинський створив ідеал справжньої людини. Всі його риси – від народних поглядів і традицій: відданість рідній землі, обов’язок перед людьми, повага до старших, любов до матері та батька, бережливе ставлення до природи, непримиренність до зла, чуйність до людей, щедрість, скромність.

Найяскравішим виявом виняткової уваги Сухомлинського до етнопедагогіки є те, що він сам розробляв батьківську педагогіку. Під нею він розумів елементарне коло знань матері і батька про те, як істота, що народилася від людини, стає людиною. Не, розуміння збагачується у педагога надбаннями педагогічної науки і грунтується на багатовіковому досвіді народної педагогіки. Саме тому він часто посилається на педагогічну мудрість трударів, радить прочитати бувальщину, задуматися над якоюсь ситуацією.

Педагогічна творчість В.О. Сухомлинського пройнята не лише традиціями, а й прийомами, методикою української етнопедагогіки. Досить сказати, що він, по суті, відродив такі її жанри, як повчання, бувальщини. Спеціальної уваги заслуговують фольклорні мотиви в творчості В.О. Сухомлинського. А його художні мініатюри часом важко відрізнити від народної творчості.

В школі Сухомлинського велика увага приділялась вивченню народної творчості і водночас всебічно стимулювалася й оригінальне втілювалася у дитячій творчості. У книгах В.О. Сухомлинського знаходило цілісну систему поглядів на народознавчі і, зокрема, народнопедагогічні засади шкільного навчально-виховного процесу. «Я певний, – вважав Василь Олександрович, – що народна педагогіка – це зосередження духовного життя народу. У народній педагогіці розкриваються особливості національного характеру, народу. Якщо в майбутньому знайдеться достатньо сил, я візьмуся за українську народну педагогіку».

Як у наукових працях, так і у практичній діяльності В.О. Сухомлинський доречно використовував такі жанри народної творчості, як прислів'я, приказки, афоризми, казки, легенди, в яких прославляється праця. Він умів навчати дітей складати казки. Школа Сухомлинського воістину була «народним осередком виховання».

Досліджуючи зміст народної педагогіки В.О. Сухомлинського можна зробити наступні висновки:

а) виховання духовності школярів немислиме без процесу усвідомлення народних звичаїв, обрядів та традицій, а виховання національної свідомості учнів – без формування у них емоційного ставлення до народних джерел;

б) сучасне виховання поєднує а собі процес усвідомлення, оцінки та вольових діб вихованців, які сприяють практичній реалізацїї елементів народної педагогіки;

в) ефективність виховання школярів на засадах народної педагогіки досягається шляхом реалізації системи методів виховної роботи, роз’яснення дітям суті уроків народної етики, переконання в користі народних традицій, звичаїв та обрядів, заохочення за дотримання правил народної етики.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Вимоги до педагогічної діяльності
Сучасне суспільство зацікавлене в особистостях, здатних самостійно й активно діяти, приймати рішення, гнучко адаптуватися до змінних умов життя. Це потребує переосмислення місця і ролі педагогіки у к ...

Музика - засіб активізації розумових здібностей
Сприйняття музики тісно пов'язане з розумовими процесами, тобто вимагає уваги, спостережливості, кмітливості. Діти прислухаються до звучання, порівнюють подібні й різні звуки знайомляться з їх виразн ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net