Санітарно-гігієнічні умови в аудиторії

Державні санітарно-гігієнічні правила та норми (ДСанПіН 5.2.2.008-98), погоджені Листом Міністерства освіти України від 15.02.1999 р. № 1/12-347, становлять гігієнічний стандарт для всіх типів навчальних закладів незалежно від форм власності.

Улаштування, обладнання приміщень навчальних закладів, що будуються, реконструюються, а також існуючих, здійснюється відповідно до вимог ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів».

Відповідальність за виконання санітарних правил накладається на керівника навчального закладу.

Щоденний контроль за виконанням санітарних правил здійснює медичний персонал навчального закладу.

Повітряно-тепловий режим

Чистота повітря в приміщеннях академії забезпечується:

•відповідністю кількості студентів його нормованій наповнюваності приміщення;

•регулярністю вологого прибирання приміщень з використанням дезінфікуючих і зв’язуючи речовин;

•використанням всіх видів провітрювання (наскрізне, кутове, однобічне).

В приміщеннях академії відносна вологість повітря має бути 40-60%; температура залежно від кліматичних умов: в аудиторіях і кабінетах - 17-20°С;

Обладнання основних приміщень

Устаткування аудиторії має відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, забезпечувати педагогічний процес та проведення позааудиторної навчально-виховної роботи.

У навчальних аудиторіях і кабінетах встановлюються меблі згідно з чинним нормативним документом (ГОСТ 5994-93).

Меблі слід підбирати відповідно до довжини тіла студентів. Заборонено використання табуреток і лав замість стільців.

Для студентів недопустима поза, при якій кут нахилу грудної частини тіла до поперекової дорівнює 145° (приводить до порушень функції зору та швидкого втомлення). Недопустима випрямлена поза, оскільки відстань від поверхні парти до очей збільшується до 48 см. Зручна поза, при якій кут нахилу становить 160-170° (проекція центру тяжіння корпусу не виходить за межі опори).

У кожній аудиторії (кабінеті) слід передбачити два, максимум три розміри меблів з перевагою одного із них (до 90%). Значну перевагу в сучасних умовах мають трансформуючі меблі.

Розміщувати меблі в аудиторії прямокутної конфігурації слід так:

•між зовнішньою стіною і першим рядом парт повинна бути відстань 0,6-0,7 м (у будівлях із цегли і місцевих матеріалів допускається 0,5 м);

•між рядами двомісних парт (столів) - не менше 0,6 м;

•між 3-м рядом парт (столів) і внутрішньою стіною або шафами, які стоять біля стіни, не менше 0,7 м;

•між передньою партою (столом) і демонстраційним столом не менше 0,8 м;

•від передньої стіни з дошкою до передніх столів не менше 2,4-2,6 м;

•від задніх столів до задньої стіни не менше 0,65 м (якщо задня стіна зовнішня - не менше 1,0 м);

•від задніх столів до шаф, які стоять уздовж заднього краю стіни, не менше 0,8 м;

•між столом викладача і передньою не менше 0,65 м;

•від демонстраційного столу до дошки не менше 1,0 м;

•між столом викладача і переднім столом студентів не менше 0,5 м;

•найбільша відстань останнього місця від класної дошки 10м;

В аудиторіях поперечної і квадратної конфігурації, у яких меблі розміщуються у 4 ряди, повинна бути збільшена відстань від дошки до першого ряду парт (не менше 3 м), щоб забезпечити кут розглядання у 35°. Відстань від першого ряду парт до зовнішньої стіни повинна бути 0,8-1,0 м, між рядами парт, столів - 0,6 м, від задніх парт до шаф, розміщених біля внутрішньої стіни, - 0,9-1,0 м.

Студенти зі зниженою гостротою зору повинні сидіти за першими партами в першому ряду (від світлонесучої стіни). Студенти з пониженим слухом розміщуються за першими і другими партами крайніх рядів. Учні, які часто хворіють на простудні захворювання, ревматизм, ангіни, розміщуються в третьому ряду парт (біля внутрішньої стіни).

Будівля навчального закладу повинна забезпечувати оптимальні умови для організації навчально-виховного процесу, відпочинку, харчування студентів.

Кількість поверхів будівлі не повинна перевищувати трьох.

При розміщенні навчальних закладів в раніше збудованих 4-5-поверхових будівлях четвертий і п'ятий поверхи відводять кабінетам, які несуть найменше навчальне навантаження.

Навчальні приміщення не можуть бути прохідними.

Поверхові сходи слід проектувати з природним освітленням. Висота приступця проектується в 15 см, ширина - 30-35 см, кут нахилу сходів - не більше 30°. Не допускається горизонтальне розміщення елементів огорожі сходів. Висота поручнів повинна бути не більша 0,8 м. Ширина маршу сходів - 1,8 м.

Усі аудиторії академії повинні мати природне освітлення. Незалежно від розміщення вікон (збоку, зверху) у навчальних аудиторіях, природне освітлення має бути рівномірним і не створювати блиску.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Контрольний експеримент. Порівняльний аналіз констатувального і контрольного експериментів
На останньому уроці присвяченому цій темі було проведено контрольний експеримент. Це був звичайний урок на якому учням давалося декілька зразків, з яких вони обирали який виконувати, дозволялося ство ...

Психологічні особливості сприйняття науково-художнього твору молодшими школярами
Методика аналізу науково-художніх творів у початкових класах не може не враховувати особливостей сприйняття науково-художнього твору учнями. Сприйняття являє собою досить складний процес. Так, М.Р. Л ...