Санітарно-гігієнічні умови в аудиторії

Таблиця 4.1.2

Енергетичні затрати при виконанні м’язами механічної роботи

Система „людина-машина” складається з людини-оператора (групи операторів) і машини (технічних пристроїв), за допомогою якої оператор здійснює трудову діяльність (ГОСТ 21033-75).

Під людиною-оператором розуміється людина, що здійснює трудову діяльність, основу якого складає взаємодію з предметом праці, машиною і зовнішнім середовищем за допомогою інформаційної моделі й органів керування.

Дії оператора можуть бути практичними і розумовими. До розумових дій відносяться: перцептивні, за допомогою яких формується цілісний образ предметів; мнемічні, що входять до складу діяльності запам'ятовування і відтворення якого-небудь матеріалу; розумові, з яких складається розумове рішення задач. До практичних дій відносяться: рухові і мовні. За допомогою цих дій оператор реалізує рішення по керуванню процесом.

Вважається, що розумова праця – це легка праця, тому що в даному випадку енерговитрати значно нижче, ніж при фізичній праці. Однак з фізіологічної точки зору при розумовій праці мозок виконує функції не тільки координаційні, але й основного працюючого органа. При цьому значно активізуються функції центральної нервової системи, ускладнюється прийом і переробка інформації, зростає роль уваги, пам'яті, напруги і навантаження зорового і слухового аналізаторів.

Ця праця поєднує роботи, зв'язані з прийомом і переробкою інформації, що вимагають переважної напруги уваги, сенсорного апарата, пам'яті, а також активізації процесів мислення, емоційної сфери (керування, творчість, викладання, наука, навчання і т.п.)

Праця викладача і медичного працівника – постійний контакт із людьми, підвищується відповідальність, дефіцит часу й інформації для ухвалення рішення. Що обумовлює високий ступінь нервово-емоційної напруги.

Тривале розумове навантаження впливає на психічну діяльність: погіршуються функції уваги (обсяг концентрація, переключення), пам'яті (короткочасного і довгострокової), сприйняття (з'являється велике число помилок).

Н.Є. Введенський сформулював наступні загальні основні фізіологічні умови продуктивної розумової роботи:

У роботу потрібно «входити» поступово;

Необхідно дотримувати визначений ритм роботи, що сприяє виробленню навичок і сповільнює розвиток стомлення;

Варто дотримуватися звичайної послідовності і систематичності в роботі, що забезпечує більш тривале збереження робочого стану;

Правильне чергування розумової праці з відпочинком або фізичною попереджає розвиток стомлення, підвищує працездатність;

Висока працездатність зберігається при систематичній діяльності, що забезпечує вправу і тренування.

Виконання вище перерахованих умов сприяє удосконалюванню й автоматизації навичок у розумової, особливо в операторській роботі.

Рефлексопрофілактика. Рефлексопрофілактика - це застосування методів рефлексотерапії в здорової людини для підвищення його захисно-пристосувальних механізмів.

Основні області застосування рефлексопрофілактики це:

1. Рефлексопрофілактика професійного стресу шляхом підвищення адаптаційних можливостей організму. Оптимальним рішенням профілактики професійного стресу є можливість сполучення підвищення загальної адаптації з впливом на ті органи, системи і функції організму, що випробують найбільше навантаження під впливом несприятливих факторів зовнішнього середовища. Такими можливостями володіє рефлексопрофілактика.

Рефлексоадаптируючим впливом вдається оптимізувати течію нейрофізіологічних і психічних процесів, що мають відношення до ефективності навчання і тренування. Наприклад, 2-х хвилинні роздратування активних точок приводять до достовірного скорочення часу рішення тестових задач і зниженню кількості помилок.

Точковий вплив сприяє підвищенню адаптивних можливостей організму до роботи з впливом екстремальних факторів середовища і підтримці нормального рівня протікання основних професійно важливих психічних процесів (пам'яті, уваги, сприйняття й ін.).

Цікаве про педагогіку і навчання:

Опис ключових процесів ВНЗ на основі спеціальних показників
Другий підхід полягає в описі процесу через систему спеціальних показників, що характеризують його. У даному випадку оцінювання проводиться за перерахованими у таблиці 3 показниками кожного з десяти ...

Мета і зміст пейзажного живопису в програмі загальноосвітньої школи
В умовах сучасного розвитку освіти є проблема залучення молодших школярів до мистецтва живопису. Ця проблема є вкрай важливим напрямком педагогіки і має багато не досліджених аспектів. Оскільки наше ...