Лінгводидактичні основи вивчення прикметника як частини мови

Педагогіка » Вивчення теми "Прикметник" як засіб формування пізнавальної активності молодших школярів » Лінгводидактичні основи вивчення прикметника як частини мови

Сторінка 6

назви ознак предметів за просторовими відношеннями до інших предметів: приміська зона, польова бригада, зарічний лиман, навколоземний простір, прикордонний пост, північний край та ін.;

прикметники, що виражають часову ознаку предмета: вечірня зоря, осінній місяць, ранкова гімнастика, січневий мороз, сьогоднішня газета, передобідня пора;

прикметники, що виражають ознаку предмета за тривалістю в часі: годинна тиша, десятихвилинна перерва, місячна відпустка, тижнева подорож, цілодобова вахта;

прикметники із значенням загальної відносності: академічна година, англійська мова, атмосферний тиск, кінцева зупинка, міський транспорт, мовознавчий гурток, настінний годинник, новий рік, олімпійські змагання, панчішна фабрика, українська мова, універсальний магазин, університетський диплом.

Вони мають такі особливості:

позначають постійні ознаки предмета, які не здатні виявлятися більшою чи меншою мірою: тутешні звичаї, теперішній час, скляний посуд, морська вода, польові квіти (семантична ознака);

не утворюють у зв'язку з цим ступенів порівняння: учнівський зошит, навчальний посібник, наукова конференція, студентський квиток (морфологічна ознака);

називають ознаку опосередковано, через відношення до іншого предмета, явища чи поняття і певні зв'язки з ними (дерев'яний стіл — стіл з дерева, одеські моряки —моряки з Одеси). Вони вказують на різноманітні відношення: до предмета (журнальний стіл — стіл для журналів, взуттєвий магазин — магазин взуття); до особи (учнівська парта — парта для учнів, мамина хустка — хустка мами, міністерський портфель — портфель міністра); до місця (підземна дорога — дорога під землею, лісові звірі — звірі, що живуть у лісі); до часу (ранкова зарядка, — зарядка вранці, вечірня газета — газета, що виходить увечері); до дії (проїзний квиток — квиток для проїзду, співочий гурток — гурток, у якому співають); до матеріалу (капронова нитка — нитка з капрону, Металева шафа — шафа з металу); до числа (другий дзвінок — дзвінок, який подається вдруге, шостий клас — клас, що нумерується числом «шість»); до топонімів (запорозькі козаки, дніпровські пороги, київські студенти); до особи (батьків портфель, Петрів зошит, материна хустка, Миколин велосипед) і т.ін. (семантична ознака);

мають лише повну форму і не утворюють коротких форм: асфальтна дорога, морська хвиля, театральне училище (морфологічна ознака);

не сполучаються з прислівниками ступеня та міри (дуже, занадто, злегка, майже, трохи, абсолютно, зовсім і т.ін.): тракторна бригада, додаткова вартість, київські каштани (синтаксична ознака);

завжди мають похідну основу і утворюються за допомогою суфіксів від іменникових, прикметникових, числівникових, займенникових, дієслівних і прислівникових основ: березовий сік (від береза), батьківський дім (від батьки), дев'ятий вал (від дев'ять), нашенський край (від наш), висячий замок (від висіти), вчорашній борщ (від вчора) та ін. (словотвірна ознака);

не утворюють прислівників на -о, -є: річкова риба, земляні роботи, вступні екзамени (словотвірна ознака);

не утворюють абстрактних іменників на -ина, -ість,-ота: березовий гай, вербові кілки, дитячі руки (словотвірна ознака);

не утворюють форм суб'єктивної оцінки: степова дорога, польовий табір (словотвірна ознака);

не утворюють редуплікованих сполук: дерев'яний стіл, братова куртка (словотвірна ознака);

не мають антонімічних форм: студентський квиток, класна кімната, учительська кімната (семантична ознака).

Присвійність, або посесивність є однією з універсальних понятійних категорій мови, яка означає відношення предмета до особи, тобто належність предмета особі (батьків портфель, материна хустка), виражається синтаксичними, лексичними і морфологічними засобами. Вона властива дієсловам, займенникам, іменникам, прикметникам.

Присвійні прикметники вказують на належність предмета людині, рідше — тварині (відповідають на питання чий? чия? чиє?): Шевченків «Кобзар», Франкова поема, мамина наука, орлині крила, козяче молоко.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Цікаве про педагогіку і навчання:

Моделі статевого виховання
Зміст статевого виховання становить все те, що виховує здорову й цілісну особистість жінки й чоловіка, здатних адекватно усвідомлювати й переживати свої фізіологічні й психологічні особливості. Відпо ...

Контрольний експеримент. Порівняльний аналіз констатувального і контрольного експериментів
На останньому уроці присвяченому цій темі було проведено контрольний експеримент. Це був звичайний урок на якому учням давалося декілька зразків, з яких вони обирали який виконувати, дозволялося ство ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net