Методика вивчення теми «Прикметник» як вияв пізнавальної активності молодших школярів

Педагогіка » Вивчення теми "Прикметник" як засіб формування пізнавальної активності молодших школярів » Методика вивчення теми «Прикметник» як вияв пізнавальної активності молодших школярів

Сторінка 1

Одним з основних положень програми з української мови є всебічний розвиток усного й писемного мовлення учнів, що передбачає реалізацію учителем таких завдань: поповнення й активізація лексичного запасу, формування вмінь усного і писемного мовлення, забезпечення розумового розвитку школярів. Саме тому на кожному уроці необхідно працювати над словом і словосполученням, образним висловом, точністю й доречністю їх вживання, умінням свідомо підходити до правильного оформлення власної думки, розвивати в учнів інтерес і увагу до слова у процесі оволодіння граматичним матеріалом.

Відтак навчити учня змістовно, правильно, стилістично точно, інтонаційно виразно висловлювати думки й почуття усно і на письмі —таке завдання стоїть перед учителем у навчанні рідної мови.

Велику роль у розвитку мовлення учнів, підвищенні його емоційності, культури відіграє робота над виражальними засобами мови, оскільки вони надають нашій мові колориту, збуджують мислення дітей, збагачують їхній словник. Учитель покликаний використати всі можливості у роботі над образними засобами, щоб саме в роки дитинства донести до свідомості серця найтонші відтінки барв, пахощі слова, щоб рідне слово стало духовним багатством дитини.

Найдоступнішим з образних засобів мови для молодших школярів є епітет, який здебільшого виражається прикметником. Щоб діти впевнилися у багатих виражальних можливостях мови, формувати образне мовлення доцільно саме при вивченні прикметника.

Прикметник, як ніяка інша частина мови, має невичерпні можливості збагачувати й уточнювати словник дітей, надавати висловленню точності чи образності, яскравого емоційного забарвлення, адже мовлення молодших школярів бідне й безбарвне саме через обмежений вжиток прикметників, невміння використовувати їх багатозначність і синоніміку.

У мовленні прикметники набувають нових значень та емоційних відтінків, конкретизуються, розширюються і збагачуються їх лексичні значення. Вільне та змістовно виправдане використання прикметників у мовленні передбачає формування вмінь застосовувати їх у контекстах, що характеризуються різними стилістичними, жанровими та іншими особливостями.

Відомо, що в активному запасі учнів початкових класів переважають іменники та дієслова. Прикметників, як показує аналіз усних і писемних висловлювань школярів, значно менше. А це помітно знебарвлює мовлення, позбавляє його образності, знижує емоційність, ускладнює роботу над формуванням умінь будувати тексти. Тому вже у період навчання грамоти слід систематично спрямовувати роботу на збагачення словника учнів прикметниками, на розвиток інтересу й уваги до них як до важливих засобів висловлення думки, на вироблення вмінь правильно вживати їх у мовленні.

На жаль, і підручники, і дидактичний матеріал з української мови для 1—4 класів містять переважно вправи для засвоєння учнями граматичних значень прикметника та правопису його форм. Наше завдання полягає в тому, щоб запропонувати види вправ, завдань і творчих робіт, які сприяють не тільки ефективному засвоєнню граматичного матеріалу й формуванню пізнавальної активності, а й умілому застосуванню набутих знань у мовній практиці, що забезпечить здійснення органічного зв’язку граматичного матеріалу з лексичним.

Багато можливостей для цього мають уроки навчання грамоти. Програмою з рідної мови в цей період передбачено ознайомлення учнів зі словами-назвами ознак (як і предметів, дій), практичне використання їх у мовленні. Кількість прикметників, що є в букварі, достатня для спілкування учня з навколишнім світом, але не повною мірою сприяє підготовці першокласників до побудови чітких висловлювань, зокрема — типу описів, які з перших місяців навчання застосовуються на уроках мови, а також математики, образотворчого мистецтва, праці, ознайомлення з навколишнім.

Описуючи той чи інший об'єкт, молодші школярі повинні вміти визначити його ознаки щодо розміру, кольору, форми, запаху, смаку, матеріалу, з якого виготовлений, тощо, порівняти його з іншими предметами за цими ознаками. Така робота допомагає розвивати у школярів спостережливість, увагу до навколишнього, вміння логічно мислити, правильно користуватися словом, але вона можлива тільки за наявності у словниковому запасі учнів достатньої кількості прикметників, що належать до різних семантичних груп.

Для успішного збагачення словника учнів прикметниками потрібно встановити обсяг слів — назв різних ознак, які доцільно тримати в полі зору під час опрацювання матеріалу букваря, а також визначити методичні прийоми, якими навчають дітей користуватися цими словами у мовленні. Виділимо найуживаніші прикметники, засвоєння яких доступне першокласникам і необхідне для формування умінь будувати невеличкі зв'язні висловлювання з елементами описів, оскільки без таких слів неможливо змалювати предмет, явище, особу, дати їм оцінку. Маємо на увазі семантичні групи прикметників, що виражають певні ознаки або відношення. Скажімо, колір: білий, червоний, синій, голубий, блакитний, зелений, рожевий, жовтий, оранжевий, коричневий, сірий, чорний; форму: круглий, овальний, продовгуватий, довгастий, прямокутний, квадратний, прямий, рівний, кривий; розмір: великий, малий, широкий, вузький, високий, низький, глибокий, мілкий, довгий, короткий; матеріал: дерев'яний, залізний, металевий, пластмасовий, шкіряний, гумовий, сталевий, фарфоровий, скляний, паперовий, бавовняний, шерстяний; смак: солодкий, кислий, гіркий, кисло-солодкий; запах: пахучий, запашний, ароматний; зовнішні та внутрішні властивості: красивий, гарний, прекрасний, чудовий, найкращий; ласкавий, ніжний, м'який, привітний, приємний; радісний, веселий, щасливий; хоробрий, сміливий, мужній; стрункий; температуру: холодний, теплий; належність до предмета, явища: лісовий, польовий, садовий, городній, степовий, сосновий, липовий, ялиновий, калиновий тощо; часові відношення: осінній, весняний, літній, зимовий, нічний, ранковий, вечірній.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Цікаве про педагогіку і навчання:

Формування народознавчих знань та вмінь учнів
Способи формування знань і вмінь учнів найрізноманітніші. Розглянемо лише деякі з них. Як мотивувати учням необхідність знань з українського народознавства? Почну з того, що людина не купує собі річ, ...

Нові умови життєдіяльності школи козацько-лицарського виховання
“Школа козацько-лицарського виховання – громадський (на базі загальноосвітньої школи) навчально-виховний заклад нового типу, покликаний дати учням додаткову сучасну козацько-лицарську освіту, забезпе ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net