Методика вивчення теми «Прикметник» як вияв пізнавальної активності молодших школярів

Виконання різних тренувальних вправ на визначення відмінків прикметників і правильне вживання їх відмінкових форм у словосполученні й реченні слід поєднувати із систематичною роботою над розвитком усного і писемного мовлення молодших школярів .

Отже, вся система роботи з граматичними категоріями прикметника націлена на усвідомлення учнями особливостей цієї частини мови порівняно з іменником і на розвиток умінь користуватися прикметниками в різних мовленнєвих ситуаціях.

Таким чином, ми можемо зробити висновок, що методика роботи над прикметником у початкових класах має такі основні напрямки:

- лексичний (робота над синонімами, антонімами, словами з прямим і переносним значенням);

- граматичний (визначення граматичних категорій прикметника – роду, числа і відмінка прикметника);

- напрямок тексту (вживання прикметників у розповіді, описі та міркуванні).

Працюючи над цими основними напрямками з метою формування і розвитку пізнавальної активності, слід використовувати вправи різноманітного характеру (трансформаційного, пізнавального, творчого, комунікативного) на:

виділення прикметників з висловлювання;

добір прикметників, прикметників-синонімів, прикметників-антонімів;

розуміння прикметників, що вживаються у прямому й переносному значенні;

визначення граматичних категорій прикметника;

вживання прикметників у словосполученні і реченні;

використання прикметників у різних типах тексту: розповіді, описі та міркуванні.

Правильний і різноманітний добір таких завдань забезпечить посилення інтересу учнів до знань, а отже сприятиме формуванню їх пізнавальної активності, допоможе розкрити цінність практичного оволодіння мовою й мовленням, а також сприятиме розкриттю багатства української мови. З їх допомогою діти вчаться усно і письмово описувати навколишнє середовище, природу на основі власних спостережень, добирати матеріал до твору.

Різноманітність вправ і завдань лексичного, граматичного напрямку та напрямку тексту представлені у Додатку А.

У § 1.1 ми звертали увагу на те, що найважливішим засобом активізації пізнавальної діяльності школярів є раціональне поєднання дидактичної гри і навчання. Відомо, що у дитячі роки гра є основним видом діяльності людини. За її допомогою діти пізнають світ. Без гри дітям жити нудно, нецікаво. В грі діти перевіряють свою силу і спритність, у них виникає бажання фантазувати, відкривати таємниці і прагнути чогось прекрасного. Гра у навчанні є своєрідним епіцентром активізації навчання, формування й розвитку пізнавальної активності школярів, формування в них позитивного ставлення до процесу і результатів своєї праці.

Тому цікавим для дітей під час вивчення прикметника є, безперечно, ігри. Для вивчення даної теми можна запропонувати ігри, які представлені у Додатку B. Саме такі ігри слід пропонувати дітям, особливо при вивченні граматичних категорій прикметника, які є для дітей «сухим» матеріалом.

Для підвищення інтересу учнів, а отже формування і розвитку пізнавальної активності, важливу роль відіграють нестандартні уроки, наприклад, уроки-подорожі. (Наприклад, у місто прикметників разом з Дідом Морозом і Снігуронькою). На такому уроці можна використати такі вправи і завдання, які пропонує вчитель А.В.Алексейчук (смт Першотравенськ, Житомирська обл.):

1. – Діти, давайте ми з вами допоможемо прикрасити ялинку в місті прикметників. Подумайте, якими словами можна охарактеризувати ялинку? Яка вона, лісова красуня?

(Діти називають прикметники, записують їх у зошити і на дошці. Ялинка – молоденька, струнка, вічнозелена, красива, пухнаста, приваблива, казкова, загадкова, сяюча, дивовижна, новорічна.)

2. – Ой, яка вона буде гарна та красива! Скільки на ній з’явиться іграшок! Тож запишіть назви ялинкових прикрас разом з їхніми ознаками.

(Діти самостійно виконують завдання. Той, хто за відведений час запише більшу кількість словосполучень – виграє).

Наприклад: цирковий слоник, іграшкова шапочка, сяюча зірочка, лісові грибочки, чудова снігуронька, золота рибка…

3. – До Діда Мороза прийшов хлопчик і прочитав йому свій твір. Ось він.

Ліс. … вечір. У … … кожухах сплять ялинки. … замети вкрили … пеньки та … … листя. Скоро … вовчі очі виглянуть із … хащі.

(зимовий, білий, пухнастий, снігові, старі, яскраве, осіннє, голодні, лісової)

Чи сподобався він вам?

Що потрібно додати, щоб твір став кращим?

До якої частини мови належать ці слова?

Зробіть висновок. Запишіть утворений текст, додаючи слова із довідки.

4. Проблемна ситуація. – Діти, допоможіть розв’язати Діду Морозу суперечку про те, який буває сніг.

Ранок відповідає – золотий, небо говорить – блакитний, старій ялині здається, що синій, куріпка думає, що теплий, вечірній зірці він бачиться червоним.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Історія дослідження тестування як методу педагогічної діагностики
Використання тестів у навчальному процесі надійно увійшло у світову педагогічну практику. В Україні цей процес також набуває сил: розвиваються наші уявлення про призначення та педагогічні можливості ...

Наслідки депривації
Депривація – це втрата чи обмеження можливостей задовільняти життєво важливі потреби. В залежності від того, чого саме обмежена людина, виділяють різноманітні види депривації – рухову, сенсорну, інфо ...