Навчальний процес у закладах підвищення кваліфікації педагогічних кадрів як система

Розбудова національної системи освіти в Україні значною мірою обумовлена підвищенням рівня професійної компетентності педагогічних кадрів. У цьому зв'язку сьогодні актуалізується проблема розвитку та вдосконалення системи післядипломної педагогічної освіти, центральною ланкою якої є підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Очевидно, що розглядати сьогодні проблеми навчання фахівців окремо від проблем реформування системи підвищення кваліфікації педагогів у напрямку її гуманізації не можливо. У зв'язку з цим доцільно акцентувати увагу на значенні присвячених андрагогічному підходу в освіті дипломованих спеціалістів наукових розробок зарубіжних вчених і вітчизняних науковців.

Сутність андрогогічного підходу міститься у таких принципових положеннях: 1) провідна роль у власній освіті належить самому фахівцеві; 2) навчання повинно виходити із індивідуальних особливостей того, хто навчається, відповідати його індивідуальним освітнім потребам та стимулювати зростання цих потреб; 3) у процесі навчання слід використовувати внутрішні сили особистості, спиратися на природне прагнення людини до саморозвитку, самовдосконалення, активізувати суб'єктивну сферу фахівця; 4)навчальний процес відбувається у спільній діяльності тих, хто навчає, з тими, хто навчається.

Виходячи з цього втілення андрагогічного підходу в практику підвищення кваліфікації педагогічних кадрів передбачає необхідність розгляду навчального процесу в системі підвищення кваліфікації як і самої системи з точки зору їх синергетичних властивостей, тобто як системи відкриті, нелінійні, нерівноважні.

Із зміною пріоритетів у освітній політиці України і перенесенням у центр всієї освітянської практики інтересів людини, з особливою гостротою постає проблема забезпечення всебічного і гармонійного розвитку особистості, вдоволення її різноманітних освітніх потреб, сприяння її самовизначенню і самореалізації та досягненню нею власних цілей життєдіяльності. У цьому контексті до складу першочергових переходить проблема вдосконалення навчального процесу в закладах підвищення кваліфікації педагогічних кадрів і приведення його організації до рівня сучасних вимог.

Навчальний процес в закладах підвищення кваліфікації являє собою відкриту нелінійну та нерівноважну систему організації навчальної діяльності слухачів, в основі якої органічна єдність і взаємозв'язок викладання й учіння, тобто процес навчання. Особливості структури і функцій навчального процесу в закладах підвищення кваліфікації педагогічних кадрів обумовлені особливостями структури і функцій процесу навчання фахівців.

Процес навчання – це специфічна форма пізнання дійсності та опанування суспільно-історичним досвідом людства, що передбачає взаємодію того, хто навчає з тим, хто навчається. Основними складовими процесу навчання є процес викладання і процес учіння. Відмінності процесу викладання в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів містяться у тому, що: викладач не є єдиним і основним джерелом інформації, поряд із викладачем включатися у процес викладання і передавати інформацію, необхідну слухачеві, можуть й інші особи (колеги по навчанню, методичні працівники, досвідчені педагоги та ін.), джерелами інформації також слугують сучасні засоби комунікації, наукова, популярна і художня література, засоби масової інформації тощо; функції викладача полягають не стільки у безпосередній організації навчальної діяльності слухача, скільки у допомозі слухачеві самостійно організувати власну навчальну діяльність; діяльність викладача спрямована на стимулювання сил і можливостей слухача на його власну самоосвіту, саморозвиток, самовдосконалення; у процесі навчання викладач і слухач виступають рівноправними партнерами, співавторами; слухач (слухачі) для викладача теж є цінним джерелом необхідної інформації для підвищення якості змісту викладання та вдосконалення технологій процесу навчання фахівців.

Відмінності процесу учіння в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів полягають у тому, що: учіння не є для слухача основним видом діяльності, а лише засобом досягнення інших життєвих і професійних цілей; мета учіння фахівців, як правило, добре ними усвідомлена й визначається освітніми потребами, що, у свою чергу, обумовлені потребами життєдіяльності педагогів; учіння пов'язане із професійною рефлексією фахівця, практичним аналізом дійсності, себе та власної діяльності; провідна роль у процесі навчання належить слухачеві як суб'єкту навчання; організація, керування процесом учіння слухачів з боку викладачів замінюється самоорганізацією, самокеруванням; слухач у процесі навчання у будь-який момент може стати джерелом, передавачем інформації й впливати на учіння своїх колег по навчанню; процес учіння для слухачів є процесом довготривалим і безперервним.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Історія поглядів вітчизняних дидактів на сутність та роль оцінки
Дискусія щодо необхідності застосування оцінок у навчанні розпочалася в Росії більш ста років тому у Петербурзькому педагогічному товаристві. Тоді відомий педагог С.І.Миропольський висловив таку думк ...

Опис ключових процесів ВНЗ на основі універсальних показників
Перший полягає у встановленні системи загальних (універсальних) показників, які характеризують будь який процес. Орієнтовний перелік таких показників наведений у таблиці 2. У даному випадку оцінюванн ...