Теоретичні основи системи роботи вчителя фізики з активізації пізнавальної діяльності учнів

Характерні риси творчого мислення:

критичність мислення;

швидкість актуалізації необхідних знань;

здібність до висловлення інтуїтивних суджень

здібність до розв’язування задач в умовах неповної детермінованості.

В процесі навчання до творчих завдань доцільно віднести ті, принцип виконання яких учням явно не відомий і потребує від них самостійного формулювання.

Формування мотивів навчання

Серед всіх мотивів навчання найдійовішим є інтерес учня до предмету, яким учень керується в своїй діяльності, тобто інтерес має особистісну цінність. Інтерес – наймодніший збудник активності, під його впливом всі психічні процеси проходять особливо інтенсивно, а діяльність стає продуктивнішою.

Під пізнавальним інтересом до предмету розуміють вибіркову спрямованість психічних процесів людини на об’єкти та явища оточуючого світу, при якому спостерігається прагнення особистості займатися саме цією діяльністю.

В процесі формування в школярів пізнавального інтересу можна виділити декілька етапів:

І етап – цікавість – це не стійкий, ситуативний інтерес, який є природною реакцією людини на будь-який цікавий факт.

ІІ етап – допитливість – більш висока стадія інтересу, коли учень виявляє інтерес до певної теми або явища.

ІІІ етап – стійкий інтерес до предмета, при якому учень розуміє структуру, логіку курсу, методи пошуку та доведення, які використовують в даному курсі, самостійно розв’язує проблемні та нестандартні завдання. Одним із засобів збудження та підтримки пізнавального інтересу є створення в процесі навчання проблемних ситуацій та на їх основі пошукової діяльності.

Отже, формування інтересу школярів до предмету – складний процес, який передбачає використання різноманітних прийомів в системі засобів розвиваючого навчання, а також залежить від стилю відносин між вчителем та учнями.

Прийоми збудження в учнів пізнавального інтересу до фізики :

Положення науки проілюструвати подіями сучасності.

Використання художньої та історичної літератури – ознайомлення учнів з біографією видатних вчених.

Створення фантастичних ситуацій, наприклад, опис світу, в якому усунені сила тяжіння чи тертя, розгляд наслідків припинення обертання Землі або зміни нахилу її вісі.

Використання фізичних парадоксів.

Розгляд фізичних явищ, з якими учні стикаються у повсякденному житті.

Наведення прикладів фізичних явищ в кіно, на естраді.

Проведення цікавих демонстрації або досліди, в яких використовуються побутові предмети, наприклад, дитячі іграшки.

Розв’язування цікавих прикладних задач.

Використання на уроці інтерактивних технологій.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Наслідки депривації
Депривація – це втрата чи обмеження можливостей задовільняти життєво важливі потреби. В залежності від того, чого саме обмежена людина, виділяють різноманітні види депривації – рухову, сенсорну, інфо ...

Особливості сприйняття науково-художнього твору учнями третіх класів
З метою виявлення рівня сприйняття науково-художнього твору молодшими школярами був проведений констатуючий зріз у третіх класах середньої загальноосвітньої школи №18 м. Тернополя. Контрольний і експ ...