Скульптура

Заработок на криптовалютах по сигналам. Больше 100% годовых!

Трейдинг криптовалют на полном автомате по криптосигналам. Сигналы из первых рук от мощного торгового робота и команды из реальных профессиональных трейдеров с опытом трейдинга более 7 лет. Удобная система мгновенных уведомлений о новых сигналах в Телеграмм. Сопровождение сделок и индивидуальная помощь каждому. Сигналы просты для понимания как для начинающих, так и для опытных трейдеров. Акция. Посетителям нашего сайта первый месяц абсолютно бесплатно.

Обращайтесть в телеграм LegionCryptoSupport

Скульптура (різьблення, ліплення, пластика) – вид образотворчого мистецтва, сутність якого становить фізично об’ємне, тривимірне зображення.

Головний об’єкт зображення у скульптурі – це людина, іноді тварина, час від часу природа чи пейзаж, а також предмети, атрибути, аксесуари або натюрморт. Основні види скульптури: кругла (статуї, погруддя, півфігури та інші) і рельєф (плоскісно-скорочене зображення на площині, яка творить для нього тло).

За своїм призначенням і змістом скульптура поділяється на монументальну, наприклад, пам’ятники, монументи, – це самостійні архітектурно – скульптурні об’єкти в міському чи природному середовищі; монументально – декоративну (статуї в нішах, паркова архітектура, фонтани); станкову – замкнуті в собі композиції, які є переносними і не пов’язаними з конкретним середовищем.

Вагомий внесок у розвиток мистецтва скульптури зробили українські митці діаспори, а саме: Богдан Мухін, і Григорій Крук, і Михайло Черешньовський та інші.

В умовах духовного відродження важливу роль відіграє творча спадщина скульптора, народного художника України Івана Гончара (1911–1993), який створив загальновідомі композиції «Берегиня», «Ярило», серії живописних історико-етнографічних картин «Весілля на Україні», народних краєвидів «Мальовнича Україна» тощо. Зберігаючи національну самобутність, український народ утверджує своє буття в історії.

(З книги « Українська культура»)

Різьблення – висічення скульптурного об’єму з твердого матеріалу, головним чином з каменя. Творець «вивільняє» статую з сірокам’яного масиву. Геніальний митець Відродження Мікеланджело визнавав тільки різьблення. Форму статуї, її позу і пропорції він заздалегідь намічав у малюнку і в маленькій восковій моделі, а потім власноруч вирубував своїх могутніх гігантів – Давида, Мойсея, «пов’язаних рабів» – з суцільної брили мармуру, відбиваючи від неї великі шматки і обробляючи те, що залишилося.

Мікеланджело говорив: « Добра та статуя, у якої не відокремлюється жодна частина, якщо її скотили з гори.»

Робота творця пов’язана, звичайно ж таки, з великими труднощами. Випадково відхопивши зайве, творець, на жаль, вже не зможе виправити свою помилку. Він повинен уявно бачити в кам’яному масиві майбутню статую з такою виразністю, неначебто вона вже існує і її потрібно лишень звільнити з кам’яного полону.

Ліплення – створення зображення з пластичного матеріалу, зі слухняної, м’якої глини. Цей вид виготовлення скульптури допускає як виправлення, так і переробки. Але глина неміцна, тому з виліпленої з неї скульптури роблять гіпсовий зліпок, який служить моделлю для відтворення в камені або відливання в бронзі.

(3 книги» Світ мистецтва»)

Пам’ятник Богдану Хмельницькому

Ідею спорудження пам’ятника Хмельницькому висунув ще в тридцяті роки минулого століття відомий історик, етнограф і фольклорист, перший ректор Київського університету Михайло Максимович.

Та минуло чимало літ, перш ніж царський уряд дав на це дозвіл. Зважаючи на високу скруту в грошах, організаційний комітет по спорудженню пам’ятника вирішив не організовувати конкурсу на кращий проект, а відразу замовили його прославленому російському скульпторові М.Й. Микешину (1836–1896).

Скульптор дуже шанував українську культуру, літературу, чудово знався на історії козаччини, з якою його ознайомив Т.Г. Шевченко. У 1868 р. М.П. Микешин приступає до роботи над цим відповідальним замовленням. Він приїжджає до Києва, вивчає матеріал. Як свідчили сучасники, буквально за одну ніч скульптор виліпив макет майбутнього пам’ятника – багатопланову композицію, у центрі якої знаходиться горда постава гетьмана на коні. Трохи нижче, на постаменті, художник розмістив постаті селян, котрі брали участь у визвольній війні 1648–1654 років. Задумливо слухають вони пісню кобзаря, який дуже схожий на Т.Г. Шевченка. З трьох боків цоколя постаменту було вирішено прикріпити горельєфи про найважливіші події тих часів – «Битва під Зборовом», «Переяславська рада», «Зустріч Хмельницького в Києві.»

Цікаве про педагогіку і навчання:

Методичні рекомендації із застосування інноваційних технологій навчання в процесі викладання географії
Методичні розробки уроків Урок із використанням нових інформаційних технологій 8 клас Тема: Зона мішаних лісів України Мета: формувати уміння розрізняти природні зони рівнинної частини України, харак ...

Викладач і студент - практика спілкування
Головне завдання вузівського викладача — розкриття особи що вчиться — вирішується в ході його спілкування із студентом. Тому в поняття “Професійний педагог ” входить не лише знання конкретного предме ...