Аналіз феномену словесна творчість. Його тип ,форми і види

Педагогіка » Вплив фантастичної казки на словесну творчість дітей старшого дошкільного віку » Аналіз феномену словесна творчість. Його тип ,форми і види

Сторінка 1

Словесна творчість — вищий щабель мовленнєво-творчої діяльності — визначається багатьма вченими як один із видів художньої творчості, що виникає під впливом творів мистецтва, а також вражень від навколишнього життя і характеризується самодостатністю, знаходить втілення у створенні дітьми різних типів усних зв’язних висловлювань.

Словесна творчість – це діяльність дітей,яка виникає під впливом творів мистецтва та вражень від навколишнього життя, та яка виражається в створенні усних творів – оповідань, казок, віршів тощо.

Вживання термінів "словесна творчість" або "мовленєво-творча діяльність" є характерним для дошкільної лінгводидактики, де за допомогою цього терміну визначають опосередкований мовою, оформлений у різних типах висловлювання процес оперування, комбінування уявленнями. Процес словесної творчості посильний для більшості людей, які володіють певним лексичним запасом, а також мають життєвий, зокрема художній досвід і бажання, потребу сказати своє слово.

Якщо термін "словотворчість" визначає суть процесу, пов’язаного з оволодінням семантичною стороною мови, процесу творчого орієнтування в мовній дійсності, в якій найбільш активними є діти дошкільного віку (А.Г. Арушанова, О.М. Гвоздєв, Л.О. Калмикова, К.Л. Крутій, Барташніков О.О., Г.І. Николайчук, К.І. Чуковський), то мовленнєво-творча діяльність відбувається на рівні зв'язного висловлювання та є наступним після словотворчості етапом, на якому дитина здобуває знання про мову і мовлення активно творчо ставиться до процесу опанування мови.

Спроби класифікувати дитячі твори неодноразово робили психологи і лінгводидакти М.С. Вашуленко, О.О. Леонтьєв, Г.М. Леушина, Г.О. Люблінська, Т. Рібо; Л.В.Ворошніна, Е.П. Короткова, Г.Т. Орланова, Дж.Родаррі , Л.С. Виготський, О.С.Ушакова та ін.

За способом організації розрізняють колективну, групову та індивідуальну мовленнєво-творчу діяльність ( словесну творчість). Кожен з видів передбачає використання специфічних методів та прийомів керівництва та супроводу словесної творчості, що зумовлено певним рівнем розвитку мовленнєвих умінь, літературознавчої обізнаності та творчої уяви.

На підставі поєднання словесної творчості з різними видами художньої діяльності до складу яких вона входить, виділяють образотворчо-мовленнєву, театрально-мовленнєву і музично-мовленнєву діяльності. Кожному з видів притаманні певні форми перебігу та типи зв'язних висловлювань.

Залежно від умов, за яких відбувається розвиток словесної творчості, вона може виступати в різних формах:

Ініціативна словесна творчість:

спілкування (самопрезентація, фантазування);

складання віршів, казок;

мовні ігри (дражнилки, лічилки, заклички, загадки);

сюжетно-рольова гра (сюжетоскладання, діалоги);

образотворча діяльність (акомпанемент, коментування дії);

пізнавальна діяльність (міркування, пояснення).

Спеціально організована словесна творчість:

вислів-міркування; створення індивідуальних і колективних казок, оповідань; римовки; колективні етюди; вислів-пропозиція (задум); загадки, лічилки, заклички.

Ініціативна словесна творчість посідає більше місце в житті дитини, ніж спеціально організована. Це не випадково, адже цей вид творчості є природним для дитини, важливим засобом самовираження, самореалізації, який знаходить прояв у різних видах дитячої діяльності: в сюжетно-рольовій грі — через сюжетоскладання, казкові, ігрові діалоги, сценарії; в пізнавальній діяльності — через вислови-міркування, вислови-пояснення, вислови-запитання, головна мета яких упорядкувати, систематизувати власні уявлення про довкілля, пояснити самому собі невідповідності, незрозумілості, проблеми, з якими постійно стикається дитина; в образотворчій, музичній, конструктивній, театральній діяльності — через супровід дій, їх коментар; у спілкуванні з однолітками і дорослими — через самопрезентацію та фантазування; і, нарешті, в художньо-мовленнєвій діяльності — через складання за власною ініціативою казок, оповідань, віршів, а також мовні ігри (дражнилки, лічилки, скоромовки, загадки, заклички тощо). Ініціативна словесна творчість базується на досягненнях, знаннях дитини, які вона здобула у процесі навчання.

Індивідуальна спонтанна творчість — це майже завжди моногра, незалежно від змісту і характеру діяльності, за виключенням словесної творчості, коли вона викликана естетичним мотивом (С.Л. Рубінштейн). Дитина може обирати різні засоби реалізації свого задуму (дії з іграшками, малювання, ліплення, конструювання, танець з підспівуванням), нею рухає ігровий мотив, в результаті якого породжується ігровий або художній сюжет, що відбивається пізніше в певних діях (режисерській грі з іграшками, малюванні, створенні книжки-розкладанки тощо).

Така індивідуальна творчість має безперечну цінність для розвитку творчої уяви, образного та логічного мислення, емоційно-чуттєвої сфери дошкільника. Величезною мірою саме від багатства, оригінальності, змістовності словесної творчості залежить рівень ігрової, художньої діяльності дитини.

Страницы: 1 2

Цікаве про педагогіку і навчання:

Використання рольових ігор на уроках іноземної мови
Використання різних ігор на уроці іноземної мови сприяє оволодінню мовою в цікавій формі, розвиває пам'ять, увагу, кмітливість, підтримує інтерес до іноземної мови. Ігри на уроках іноземної мови можн ...

Причини порушення слуху
Причини порушення слуху можуть бути вродженими і набутими. Вроджені порушення слуху спостерігаються у 25-30% глухих (у слабочуючих рідше) і можуть бути викликані як генетичними факторами так і (що тр ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net