З метою виявлення рівня розвиненості виділених критеріїв було підібрано експериментальні завдання :
Завдання 1 Методика «Розповідь за власним малюнком».
Мета: передбачало визначення характеру взаємозв'язку мовленнєво-творчої та образотворчої діяльності, охарактеризувати складені дітьми розповіді за власними малюнками (за тематикою, типом розповіді, за жанром).
У цій методиці дитині пропонуються стандартний аркуш паперу й фломастери (не менше шести різних кольорів). Дитина отримує завдання придумати й намалювати яку-небудь картину. На це приділяється 5 хв. Потім експериментатор просить дитину розповісти історію про те що намальовано на малюнку. Перед складанням висловлювання експериментатор уточнював, то була казкова історія чи реальна, спонукаючи дитину скласти повну, завершену розповідь.
Завдання 2 «Складання розповіді на запропоновану тему»
Мета: виявити вміння дітей складати розгорнуту розповідь відповідно до запропонованої теми, виділяти головну думку кожної її частини; оцінити вміння дотримуватися логічності і послідовності під час складання розповіді при одночасному контролі граматично правильного оформлення мовлення .
Експериментатор повідомляє дитині тему розповіді і звертається до дитини з такими словами: ”Давай складемо казку про їжачка, який ходив у гості. Був собі їжачок. Жив він у лісі, в норці, під пеньком. Одного разу він засумував і вирішив піти у гості до своїх друзів. До кого він завітає? Що візьме з собою в подарунок? Де мешкають друзі їжачка ? Розкажи як він дістався до друзів? Що цікавого трапилось із ними? ” Експериментатор стежить за процесом складання дитиною розповіді слідкуючи за логічністю і послідовністю побудови розповіді, правильністю побудови речень, оригінальністю думок дитини.
З метою обчислення отриманих результатів були розроблені наступні кількісні показники.
Таблиця 2.2.
Показники |
Бали |
високий |
3 бали |
середній |
2 бали |
низький |
1 бал |
Завдання 3 Тест "Назви слова" (рівень розвитку мовлення) .
Мета : визначити запас слів, які зберігаються в активній пам'яті дитини.
Дорослий називає дитині якесь слово з відповідної групи й просить його самостійно перелічити інші слова, що відносяться до цієї ж групи. На називання кожної з перерахованих нижче груп слів приділяється по 20 сек, а в цілому на виконання всього завдання - 160 сек.
1. Тварини.
2. Рослини.
3. Кольори предметів.
4. Форми предметів.
5. Меблі і посуд.
6. Дії людини.
7. Взуття і одяг .
8. Якості людини.
Якщо дитина сам утрудняється почати перерахування потрібних слів, то дорослий допомагає йому, називаючи перше слово з даної групи, і просить дитини продовжити перерахування.
Оцінка результатів тесту:
10 балів - дитина назвала 40 і більш різних слів, що ставляться до всіх груп.
8-9 балів - дитина назвала від 35 до 39 різних слів, що ставляться до різних груп.
6-7 балів - дитина назвала від 30 до 34 різних слів, пов'язаних з різними групами.
4-5 балів - дитина назвала від 25 до 29 різних слів з різних груп.
2-3 бала - дитина назвала від 20 до 24 різних слів, пов'язаних з різними групами.
0-1 бал - дитина за весь час назвав не більш 19 слів.
Висновки про рівень розвитку мовлення:
10 балів - дуже високий.
8-9 балів - високий.
4-7 балів - середній.
2-3 бала - низький.
0-1 бал - дуже низький.
Дані експериментальних зрізів представлені у таблицях 2.3, 2.4.
З метою виявлення розвитку словесної творчості були розроблені наступні рівні: від 0 – 1,9 - низький; 2,0 – 3,9 – середній, 4,0 – 5,0 – високий.
Цікаве про педагогіку і навчання:
Способи і методи усунення негативних факторів
Перший — поступове збільшення швидкості дій. Після того як вдало проходять 90 % спроб, швидкість дії небагато підвищується і на цій ступіні знову домагаються 90% вдалих спроб. Послідовно домагаючись ...
Проблеми спілкування викладача і студента на іспиті
Під спілкуванням в педагогічній науці розуміють взаємодію людей, вмістом якої є обмін інформацією за допомогою різних засобів комунікації, а результатом - встановлення взаємин між людьми. Спілкування ...