Використання фантастичної казки у процесі розвитку словесної творчості дітей старшого дошкільного віку

Мета формуючого етапу експерименту – через спеціально підібрану систему занять, вправ сприяти розвитку словесної творчості і збагаченню активного словника дітей різними засобами виразності, привчити використовувати їх в різних ситуаціях спілкування. Здійснювати взаємозв’язок лексичних, граматичних вправ в процесі переказу літературних творів і складання дітьми монологічних висловлювань сюжетного характеру.

Розвивати активне творче ставлення до літературно-мовного матеріалу через використання ігор-фантазувань, вправ, завдань.

На даному етапі проводились такі заняття, які включали в себе ігри-фантазування.

Заняття №1

Тема: «Ознайомлення з малими фольклорними формами».

Мета: вчити дітей відгадуванню загадок, усвідомленню їх образного змісту, знайомити з жанровими особливостями прислів'їв та приказок, вчити складати невеличкі розповіді за змістом прислів’їв.

Матеріал: чарівна торбинка з набором іграшок, предметні картинки, олівці, папір.

Методичний коментар: заняття складалося з чотирьох частин, кожна 3 яких була присвячена одному з фольклорних жанрів.

Хід заняття:

На початку заняття вихователь демонстрував дітям чарівний мішечок з іграшками і пропонував відгадати, що в ньому знаходиться, якими способами можна про це дізнатися (пощупати, вгадати, дістати з мішечка). Вихователь доповнював відгадати загадку про те, що в мішечку, спитати про те. Далі дітям пропонувалися загадки (про білку, півника, лисичку, грибок, капусту), після кожної з яких проводився детальний художній аналіз тексту, аналіз образних висловлювань.

Наступна частина заняття була присвячена промовлянню забавлянок, невеличких пісень, віршованих жартів.

Потім вихователь провів бесіду про події в їхньому власному житті, яка підготувала дітей до усвідомлення значення прислів'я "Добре роби, добре і буде", за змістом якого педагог запропонувала дітям скласти невеличку розповідь і намалювати до неї ілюстрацію.

Заняття №2

Тема: « Слухання вірша І.Франка “Весна” »

Мета: вчити дітей розуміти і відтворювати в своєму мовленні образні вислови з тексту, збагачувати словник емоційно-оцінювальною лексикою: прикметниками, які визначають якості ( різнокольорова, ясна, прекрасна), вчити дітей добирати синоніми, порівняння до заданих слів.

Матеріал: ілюстрації, що зображають різні періоди весни, мапа “Земля весною”, деталі до неї.

Хід заняття:

Вступна бесіда з дітьми про пори року, їх ознаки. Підбір дітьми прикметників якими можна описати різні пори року. Читання вихователем вірша І.Франка “Весна”, подальше обговорення з дітьми його змісту. Вихователь звертає увагу дітей на особливості побудови вірша , спонукає знаходити строки що римуються. Знаходження в тексті вірша прикметників які описують весну. Після повторного читання вірша вихователь пропонує дітям разом скласти мапу “Земля весною”. Вихователь повторює рядки і обговорює їх з дітьми, запитуючи, які образи викликали у них поетичні рядки. Потім проводиться робота над усвідомленням дітьми порівнянь: вихователь наводить приклад “повно гомону, розмови і пісень в чагарнику” (пташки співають,щебечуть, радіють весні); “наче дівчина в вінку” (письменник порівнює квітучу землю на якій росте багато квітів, і дівчина вплітає в вінок так само багато квітів).

Заняття№3

Тема: читання оповідання К.Д.Ушинського «Лисичка-сестричка». Складання загадок про лисичку і опис за структурно-логічною схемою.

Цікаве про педагогіку і навчання:

До історії виникнення проблеми комп'ютеризації учбового процесу
До кінця 20-го століття роль знання у всьому світі неймовірно зросла. Рівень володіння знанням, або, більш узагальнено, інформацією починає визначати політичний і господарський статус держав. А для у ...

Експериментальні дослідження І.О. Соколянського з проблем навчання глухих і сліпоглухих дітей
У 20 – 30 рр. ХХ ст. відомою стала методика «ланцюгових сполучно-рухових реакцій», запропонована та випробувана на практиці І.О. Соколянським для навчання глухих дітей. Ця методика дозволяла навчити ...