Використання фантастичної казки у процесі розвитку словесної творчості дітей старшого дошкільного віку

Матеріал: великий аркуш паперу,олівці,аркуші паперу для всіх дітей.

Хід заняття:

Вихователь разом з дітьми пригадує яке небо, коли йде дощ, який настрій у дітей і чому. Потім пропонує на великому папері намалювати фарбами дощові хмари і дощ. Керуючи роботою вихователь, пропонує намалювати великі сірі дощові хмари і маленькі хмарки. Вихователь розповідає вірш Григорія Чубая. Потім пропонує дітям скласти казку за сюжетом вірша. Можна придумати як звали хмаринок, хто з них був іменинницею,які подарунки отримала хмарка, в які пригоди вона могла потрапити. В процесі складання казки діти можуть малювати свої казкові історії. Після закінчення роботи, діти розповідають, яка історія вийшла.

Заняття №6

Тема: «Складання творчої розповіді за віршем Петра Ребра «Соняхи».

Мета: вчити дітей складати самостійно розповіді за темою вірша, передаючи веселий настрій віршованого тексту, жанрові особливості казки. Розвивати образність мовлення дітей.

Матеріал: якщо немає можливості спостерігати природній соняшник, вихователь використовує зображення соняшників, а також кольоровий папір для аплікації.

Хід заняття:

Вихователь пропонує відгадати загадку про соняшник, проводить бесіду про те який вигляд мають соняшники, на що схожі , де ростуть,чим корисні для людини. Робота над розробкою аплікації. Вихователь читає вірш П.Ребра «Соняхи» і спонукає дітей запитаннями до складання казки про те,як гралися соняхи. (Чи веселі соняхи?У що вони грають? Що їм говорить сонечко?) В кінці заняття вихователь збирає аплікації і записує кращі казки.

Заняття №7

Тема: складання казки за віршем Л. Повх «Жабка».

Мета: вчити складати казку, передаючи настрій,сюжет вірша, використовувати мовні засоби виразності.

Матеріал: зображення жабки,ілюстрації осінньої природи.

Хід заняття:

Розглядання ілюстрації і бесіда про те, як змінилася природа восени. Читання вірша. Діти отримують завдання самостійно скласти казочку про жабку,яка збиралася на осінній бал і чомусь засумувала. Дітям подається порада: опишіть як збиралася жабка на бал, що бачила і кого зустріла на балу,чи сподобалось їй там, що трапилось на балу тощо.

На третьому етапі важливо підвести дітей до усвідомленого переносу сформованих уявлень про жанрові особливості, засоби виразності мови в самостійну творчість.

Наведемо фрагменти занять, які проводилися на третьому етапі.

Заняття №8

Тема: Гpa-фантазування "Добери рими" .

Педагог може провести цю гру після заняття і слухання, сприймання віршів. Він пропонує дітям самим стати поетами, складати вірші. Для початку треба знайти рими для слів, потім спробувати закінчити коротенький віршик.

"Швидко слово називай, йому риму підбирай":

Лисичка - ; copкa - . , вовчик - , сонце - . , гриб - ,

Їжачок - . , сніжок - . , рак - …, дуб -…, жабка -…, мишка-…

Розташуй вірно рядки і відгадай загадку

Що за диво- кавунець –

Скільки ти по нім не бий,

Стрибунець і скакунець

Він не лопне – ось який (М’яч)

"Склади віршик"

На дворі йде сніжок

3айчику, зайчику, де бував?

Подивись, до нас у віконце

Сіла на гілку сорока –

Маленький їжачок –

Заняття №9

Тема: Складання казки за віршем В.Струтинського «Таємниця».

Мета: вчити дітей складати виразну ліричну казку за темою вірша,використовуючи мовні засоби виразності для передачі краси осінньої природи.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Пізнавальна діяльність учнів та особливості її активізації під час вивчення шкільної біології
Структура відносин в сучасній цивілізації, зростання соціальної ролі особистості, гуманізація та демократизація суспільства, інтелектуалізація праці, швидка зміна рівня технологій в усьому світі - вс ...

Сутність, структура і вміст образної пам'яті в педагогічній для психологотипу літературі
Користуючись образною пам'яттю, людина відтворює сприймане їм не словами, а образами, тобто продовжує їх бачити і вже працює з ними як хоче: чи списує, чи прочитує. Для того, щоб підготувати дітей до ...