Дидактична сутність читання як виду мовленнєвої діяльності

Педагогіка » Проблемні аспекти формування навичок читання у молодших школярів » Дидактична сутність читання як виду мовленнєвої діяльності

Сторінка 1

Читання - настільки складний процес, що його важко чи й неможливо визначити однозначно. Адже є стільки різновидів діяльності, яка зветься читанням. Скажімо, читання мовчки гостросюжетного твору, перечитування улюблених віршів (для себе), читання вголос (для когось); читання параграфа підручника з певним навчальним завданням; перечитування власного тексту з метою його удосконалення.

Можна вважати безсумнівним, що основою всіх різновидів читання є спроможність "перекласти", перекодувати графічні знаки у зміст, втілений у друкованому чи рукописному матеріалі. Бо це справжнє чудо, що за допомогою невеликої кількості значків люди можуть передавати один одному найрізноманітніші повідомлення, ділитися враженнями, розповідати про свої почуття. Все це переконливо свідчить про те, що читання - це діяльність, це активні пошуки істини, які не в готовому вигляді чекають читача. Про це говорив академік Д.С.Лихачов у статті "Несучасні думки": "Важливі не знання самі по собі, важливі саме самостійність мислення, ініціатива, логіка, вміння відстоювати свої переконання" (Советская культура.- 1990.-13 січня).

Розглядаючи проблему дитячого читання, слід зупинитись на його двох видах: читанні мовчки та вголос. Ось тут і виникають питання: "Коли починати застосовувати обидва різновиди читання? Які тексти (відомі чи невідомі) пропонувати для читання вголос і мовчки? Що і як перевіряти під час читання? Які прийоми застосовувати для удосконалення навички читання? Чи всі прийоми однаково доцільні для обох різновидів читання?"

Слід зазначити, що ці питання мало досліджені нашою методичною наукою. Далеко не на всі питання, поставлені вище, можна отримати переконливі відповіді. У пошуках відповіді на них, необхідно хоч побіжно проаналізувати суть читання мовчки та вголос, зіставити їх відмінності та особливості. Цілком очевидно, що вони мають спільну основу; в обох випадках, щоб читати, треба засвоїти букви, навчитись складати з них склади й слова. Для обох різновидів читання важливо знати, що означають ці слова, як вони поєднуються в реченні, помічати ті з них, які найважливіші для розуміння, вміти слідкувати за розгортанням думки.

Відомо, що дітей спочатку вчать читати вголос. Це традиційно для нашої школи (зазначимо, що у світовій практиці, в педагогіці, використовуються й інші підходи до розв'язання цієї проблеми).

Читання вголос має свої переваги. Воно дає змогу вчителю керувати діяльністю школяра і вчасно допомагати йому на перших кроках, коли дитина вчиться читати склади різних типів та зливати їх у слова. Читання вголос сприяє виробленню звички до літературної вимови, формує вміння інтонувати речення.

Тією чи іншою мірою інтонування властиве і для читання мовчки. Школяр має відчути інтонацію, передбачену автором. Без цього неможливе правильне прочитання й розуміння тексту. Але здійснюється це неоднаково на різних стадіях формування навички. Учень, який є початківцем у навчанні мовчазного читання, спершу подумки коментує собі текст, відтворює інтонаційні особливості речень. Це допомагає йому краще зрозуміти прочитане. Із зростанням читацького досвіду школяра, зростає його вправність у читанні. Зникає суттєва потреба в інтонуванні та коментуванні тексту, що дає змогу збагатити розумовий рівень.

Отже, суттєва різниця між читанням вголос і мовчки - це обмеження озвучування. Саме ця причина зумовлює й різницю в швидкості читання вголос і мовчки. Тож якої швидкості читання має прагнути вчитель і яких результатів у роботі з дітьми над розвитком читацьких навичок має досягти? Для цього на хвилинку заглянемо в класи.

Вчитель, піклуючись про дітей, які повільно, слабо читають, або ж важко засвоюють текст, часто забуває про розвиток цієї навички у дітей, які читають краще. Вони ж бо також претендують на нашу увагу. Орієнтуючись на високий результат, на досягнення кращих показників у навчанні дітей читанню, вчитель матиме можливість ефективніше навчати школярів з різним рівнем розвитку.

Відповідаючи на поставлене запитання про те, якої швидкості читання має прагнути вчитель, знову ж необхідно повертатись до двох різновидів читання.

Страницы: 1 2 3 4 5

Цікаве про педагогіку і навчання:

Причини порушення слуху
Причини порушення слуху можуть бути вродженими і набутими. Вроджені порушення слуху спостерігаються у 25-30% глухих (у слабочуючих рідше) і можуть бути викликані як генетичними факторами так і (що тр ...

Творчий розвиток учнів початкової школи засобами мистецтва
Мистецтво має особливий предмет пізнання – ставлення до реального світу і, відповідно, особливий тип мислення – емоційно-образний для пізнання цієї сфери. Настав час нарешті зрозуміти, що ніякими, ди ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net