Виховання в учнів трудової культури засобами народознавства

Педагогіка » Формування в учнів трудової культури засобами народознавства » Виховання в учнів трудової культури засобами народознавства

Сторінка 1

а) Уся народна педагогіка ґрунтується на праці, як першооснові життя суспільства. Про це свідчать прислів'я, пісні, крилаті слова, казки, приказки, ігри. Народ опоетизував працю, надав їй природної ваги в житті.

«Щоб людиною стати, треба працювати».

«Без праці нема життя і собаці».

«Без трудів не їстимеш пирогів».

«Вперта праця все перемагає».

«Де ліниво працюється, там пожитку не чується».

«Землю прикрашає сонце, а людину – праця».

«Як вмієш робити, навчишся як жити».

В казках народ вшановує людей, які своєю наполегливістю завжди піднімаються вище нероб, лінивих, тих, що живуть чужою працею, та ще й насміхаються з роботящих. В казках народ завжди з повагою ставиться до чесних, працьовитих, і ненавидить лінивих і брехливих («Дідова дочка й бабина дочка», «Дідова дочка і золота яблунька», «Хлібороб», «Як чоловік кішку вчив працювати».

«В казках скромна, працьовита, доброзичлива і чесна дідова дочка мусить терпіти поневіряння і приниження з боку бездумної, черствої мачухи та її лінивої, гоноровитої і черствої дочки («Дідова дочка й бабина дочка», «Дванадцять місяців», «Золотий черевичок», «Калинова сопілка»). В цих поетичних народних історіях, піснях, прислів'ях, приказках як правило, перемагає добро, правда на боці працьовитих, чесних, сумлінних героїв.

Пригадаймо українські народні пісні «Грицю, Грицю, до роботи», «Я в матері одна була», «Чи не той то Омелько», і ряд інших. В першій висміюється Гриць, якого важко заставити до роботи, бо завжди в нього є на це причина: «порвані чоботи»…, «ніженьки болять»…, то він «нездоров», то він «щось охрип»… Коли ж його просять їсти, то він спішить, аби першим сісти за стіл. В пісні «Чи не той то Омелько» народ їдко картає неробу і брехуна Омелька:

Він нажав півснопа,

Він нажав півснопа,

Та й хвалиться, що копа.

Він нажав цілий сніп,

Він нажав цілий сніп,

Та й говорить – десять кіп

та зовсім іншим стає Омелько, коли сідає обідати

А як сяде за обід,

А як сяде за обід,

Із Омелька ллється піт.

Українська народна педагогіка зберегла величезне число традицій, що стосується трудового виховання. В часи Київської Русі стали поширюватись збірники повчань, в яких були статті і вислови педагогічного характеру. Визначним літературним пам'ятником, який свідчить про високий рівень культури і розвитку педагогічної думки на Русі в час Київської держави є «Поученіє Володимира Мономаха дітям», де мудрий державний діяч турбується про те, щоб діти росли хоробрими, сміливими, відданими рідній землі, закликає їх не лінитися, а трудитися для цього.

Б) Із скарбів народної педагогіки черпали безцінний досвід трудового виховання дітей і підлітків Г.С. Сковорода, К.Д. Ушинський та Т.Г. Шевченко, О.В. Духнович, І.Я. Франко, В.О. Сухомлинський та багато інших.

К.Д. Ушинський підкреслював, що самовиховання, якщо воно бажає щастя людині, повинно виховувати її не для щастя, а готувати до праці життя.

Значний вклад в розвиток теорії трудового виховання вніс Т.Г. Шевченко. Він мріяв про створення справді народної школи, яка б давала дітям не тільки теоретичні знання, але і знайомила з токарною і слюсарною справою з будовою сільськогосподарських знань. Про це вказувалось в проекті створення народних шкіл, який обговорювався на зборах Кирило-Мефодіївського братства, активним учасником якого був Т.Г. Шевченко. Робота Шевченка над складанням підручника для народної школи свідчить про його спроби внести в загально освіту елементи трудового виховання.

На західноукраїнських землях педагог, поет, філософ, громадський діяч освіти і виховання Духнович в своїй книзі «Народная педагогия в пользу училищ и учтителей сельских» (ч.І Педагогия общая) в основу своєї теорії поклав ідею народності виховання. Суть виховання він бачив в реалізації принципу природовідповідності, тобто в тому, щоб «силы человеческие, телесные и духовные от натуры данные, от молодости разуму пристойно и согласно сохранити и совершати». Він переконував, що не споглядання, а щоденна праця, активна позиція людини забезпечує прогрес:

«Ожидати – нич не мати,

Так до праці братись враз!»

О.В. Духнович вважав працю важливим засобом формування особистості учня. Тому він вважав за необхідне поєднувати навчання школярів з сільськогосподарською працею, навчати в школах вишивання, різьби по дереву, малювання, займатися ковальством, виготовляти сільськогосподарське знаряддя, тощо.

Натхненним співцем праці був І.Я. Франко.

«Пісня і праця великі дві сили,

Їм я до скону бажаю служить»

За висновком І.Я. Франка, у загальноосвітніх школах Галичини не було трудового виховання. В деяких школах лише дівчата займалися швейною працею, але вчителів для їх організації не було. Школа не вирішувала завдань виховання підростаючих поколінь. Тому на даному етапі винятково важливого значення набуло використання народної педагогіки.

Страницы: 1 2

Цікаве про педагогіку і навчання:

Результати обстеження моторної сфери дітей із заїканням, порівняльний аналіз патології з нормою
Отже, провівши дане обстеження дітей із заїканням і з мовною нормою за приведеною методикою, отримуємо наступні результати. Діти із заїканням № п/п Категорія Обстеження П.І. дитини, кількість отриман ...

Засоби на уроках фізичної культури в 1-4 класах
Успіхом вирішення завдань фізичного виховання є правильне поєднання фізичних засобів, тобто правильна організація всього режиму учня, повноцінне харчування, виконання гігієнічних вимог у школі, вдома ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net