Родинне виховання

Педагогіка » Формування в учнів трудової культури засобами народознавства » Родинне виховання

Сторінка 2

Провідними засобами на першому етапі трудового виховання в родинній етнопедагогіці є показ і спостереження, які розширювали кругозір дітей та давали перші уявлення про різні види праці. Другий проміжний етап у родинному вихованні наступав, коли діти ставали активними помічниками батьків.

Народна педагогіка прагне дати підростаючому поколінню всебічну трудову підготовку. До організації праці вона висуває конкретні вимоги: подбати про вдалий початок роботи («Добрий початок – половина справи»), працювати енергійно («Робить, як мокре горить»), бути витриманим, наполегливим і організованим, не боятися труднощів («Вовків боятися – в ліс не ходити»), доводити розпочате до кінця («Кінець – справі вінець»).

Остаточне формування людини як працівника певної галузі за традицією родинної етнопедагогіки припадає на третій, основний або завершальний етап трудового виховання, коли юнаки і дівчата остаточно утверджуються професійно, і беручи безпосередню участь у всіх виробничих діях і вчинках нарівні з дорослими. Гармонія – природний стан людини. Не можна жити не працюючи.

Хліб увійшов у життя, як головний результат людської праці і основний продукт харчування. Народ цінить його понад усе: «без хліба – худа бесіда», «без хліба не до обіда», «хліб – батько, вода – мати». Хліб – джерело життя. Він приносить у сім’ю достаток і радість («Хліб на столі, то й стіл престіл, бо як хліба тільки, то й стіл – дошка»)

Шанобливе ставлення до хліба у трудовій родині при прищеплювалося на кожному кроці. Дітям постійно нагадували, що в хліб укладена мозоляста людська праця, зневажати яку не можна. Хлібом – сіллю як символом достатку і щирості зустрічають гостя. Той, хто заходив до хати – сусід, родич чи знайомий, мав у кишені шматок хліба, щоб почастувати дітей.

Народна педагогіка прищеплює дітям любов до землі, навчаючи їх любити землю всією душею. Арсенал засобів виховного впливу з метою формування в дітей та молоді шанобливого ставлення і любові до землі в народній педагогіці дуже багатий. Це насамперед фольклор педагогічного змісту й спрямованості, який оспівує красу й велич рідної землі. Дуже велику роль тут відіграє приклад дорослих, зокрема батьків, у ставленні до землі, хліборобської професії, залучення дітей з раннього віку до сільськогосподарської праці. Із землею народна педагогіка пов’язує всі свої заповітні надії і сподівання. Тому серед численних добрих народних побажань чільне місце займає вислів доброзичливості «Будь здорова, як вода, а багата як земля!» Земля – найцінніше з усіх природніх багатств, якими дано нам володіти. Адже вона наша годувальниця. Від того, як ми до неї ставимося, як бережемо її, на скільки вміємо, дбайливо на ній господарюємо, величезною мірою залежить наше благополуччя.

Страницы: 1 2 

Цікаве про педагогіку і навчання:

Розвиток навичок сприймання малюнків у молодших школярів
Як свідчать дослідження, процес навчання в сучасній школі стимулює і збагачує інтелектуальну сферу молодших школярів і значно менше орієнтує на формування емоційно-морального ставлення учнів до навко ...

Умотивування навчальної діяльності школярів засобами дидактичної гри
Відомо, що у навчальній діяльності дітей особливе місце посідає мотивація. За свідченням науковців мотивація – це сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, які пробуджують в людини прагнення за ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net