Проблеми спілкування викладача і студента на іспиті

Педагогіка » Психолого–педагогічні проблеми спілкування викладача та студента » Проблеми спілкування викладача і студента на іспиті

Сторінка 2

Нерідкі факти, коли студент висловлює свою незгоду з оцінкою, що виставляється викладачем. На цьому грунті може виникнути конфлікт. Студент доводить, що він "вивчав", а викладач намагається переконати останнього, що той не знає певні проблеми курсу. У вузівській практиці доводиться стикатися з найнесподіванішим мотивуванням слабких відповідей студентами (хворів, виховую дитяти, пропустив тему, оскільки брав участь в спортивному змаганні за честь вузу і ін.). Викладач заперечує студентові, допускаючи нетактовність - немає поділа до всього цього, нічим допомогти не можу і так далі Точних педагогічних рецептів на всі випадки життя ніхто, зрозуміло, дати не зможе. Проте у вузівській практиці складається позитивний досвід в цьому відношенні.

Однією з прийнятних доріг, наприклад, є повідомлення студентів точних критеріїв оцінки успішності по даній дисципліні. Під час спілкування викладача і студентів на іспитах вирішуються і інші проблеми: розвиток у майбутніх фахівців глибокого професійного інтересу, спонука молодих людей до наукової творчості, формування світогляду та інші.

Педагого-педагогічними умовами, сприяючими успішному вирішенню цих проблем, є:

- всебічне і глибоке вивчення студентів, їх індивідуальних особливостей, тих видів діяльності, до яких вони схильні;

- чітка (економна) організація спілкування на іспиті;

- організація спілкування не лише на інформаційному, але і на дискусійному рівні;

- прояв доброзичливого відношення викладача до студентів, що повинне виявлятися в мові, міміці;

- формування у майбутніх фахівців високих мотивів учбової діяльності.

Необхідно відмітити, що іспит - не самоціль. Всі педагогічні засоби, у тому числі і спілкування, мають бути направлені на формування ділових і тісних взаємин між наставниками і студентами, а зрештою - на формування справжнього фахівця.

У творчій співпраці із студентами малюнок поведінки викладачів буває виключно всілякий, детермінований їх індивідуальністю. Із сторінок мемуарної літератури перед нами встають крупні учені, що відрізняються пунктуальністю, строгістю по відношенню до студентів, і, навпаки, - гранично поблажливі, готові перейняти на себе весь вантаж відповідальності за невдалий результат експерименту. Проте - при всьому цьому різноманітті - логічним центром - що визначає виховуючий і розвиваючий ефекти такої співпраці, завжди виявляється пошана до особи студента - те відчуття рівності, яка відрізняє об'єктні для суб'єкта стосунки.

Думається, злиття педагогічних, організаторських, комунікативних і власне дослідницьких "потенціалів" викладача вищої школи закономірно пов'язана з тією формою його взаємодії із студентами, яка суть спільна творча діяльність. Немислимо, аби такого роду особа ученого-педагога зростала на ґрунті учбового процесу, організованого як монолог, як елементарне індивідуальне відтворення студентом проголошених викладачем готових формулювань.

Особа викладача впливає на студентів, коли вони самі розкриваються йому назустріч як особи (В.П. Панюшкин). Тоді викладач, спрямований до співтворчості, виявляється готовим до динамічної зміни позицій. Інакше кажучи, в спілкуванні із студентами він розташований до того, аби у них - у студентів - вчитися. Це, підкреслимо, багаторівневий, багатовекторний характер спілкування в спільній творчій діяльності викладачів і студентів.

Будучи складним соціальним явищем, спілкування викладачів і студентів відображується наукою як безліч відносно самостійних предметів дослідження. Як свідчать джерела [1-7], далеко не кожному викладачеві удається здолати бар'єр фіксованої ролевої позиції, знайти належну обставинам манеру спілкування, відмобілізувати адекватні лінгвістичні і паралінгвістичні засоби, зняти внутрішньо напругу.

Страницы: 1 2 

Цікаве про педагогіку і навчання:

Аналіз психолого-педагогічної літератури в аспекті досліджуваної проблеми
Людина - частина природи. Потяг до всього живого, закладений в ній від самого народження, найяскравіше виявляється в дитячому віці. Дитина радіє і першій весняній квіточці, і комасі, що прокинулась в ...

Етнокультура як механізм адаптації індивіда до навколишнього середовища
Фахівець з еколого-біосферних проблем сучасності академік М.М. Мойсеєв впевнений, що освіта зможе забезпечити виконання екологічного імперативу, створивши нові технології виховання особистості, а вчи ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net