Методика роботи у заданому напрямку

сплануйте програму спостереження за уроком із урахуванням специфіки об’єкта;

розробіть рекомендації щодо реалізації творчо-краєзнавчих резервів уроку.

Результати своїх спостережень студенти фіксували в таблиці. В ході даної педагогічної практики студенти мали можливість брати

Реальну участь в організації навчально-виховного процесу з використанням педагогічно-краєзнавчого матеріалу. Зокрема студентами-практикантами розроблялись і проводились уроки із застосуванням педагогічно-краєзнавчих технологій навчання. Розроблені та проведені уроки студенти обговорювали з класоводами, керівниками педагогічної практики.

Вищим проявом сформованості готовності до здійснення самостійного творчого пізнання була навчально-наукова дослідна робота студентів. Тільки гармонійне поєднання навчальної, виховної і наукової діяльності дає можливість випускнику вищого навчального закладу не тільки плідно трудитися в обраній сфері діяльності, але й займатися самовихованням і самоосвітою як у напрямку професіоналізму, так і з точки зору постійного підвищення свого загального культурного рівня. Якщо самостійну роботу називають єдністю знань і творчості, то науково-дослідна - вищий її прояв.

Ми враховували, що результативність навчально-науково-дослідної роботи у плані формуючої дії на творчо-краєзнавчі можливості майбутнього спеціаліста знаходиться у прямій залежності від обмеженості її включення в навчально-виховний процес вищої педагогічної школи. Тому ми намагалися максимально “наситити” педагогічний процес різноманітними активними видами і формами: складання структурно-логічних схем, проведення мікродосліджень, виконання рефератів, анотацій, аналізу педагогічних публікацій, розробки таблиць, схем, доповідей, опис педагогічного досвіду, розв’язання педагогічних задач, виконання дослідницьких та індивідуально-творчих завдань. Ці форми розвивають у студентів педагогічно-краєзнавчу пізнавальну самостійність, що виявляється в потребі та вмінні майбутнього фахівця мислити в руслі професійних інтересів, здатності орієнтуватися в нових педагогічних ситуаціях, тобто самому бачити в них завдання, проблему, підхід до її розв’язання.

Фактором прискорення розвитку творчо-краєзнавчої діяльності в нашому дослідженні виступав педагогічно-краєзнавчий науковий гурток. Основна мета роботи гуртка – сприяння в підготовці фахівця до організації початкового навчання через поглиблене вивчення і розробку актуальних проблем педагогічного краєзнавства. Ця мета досягалася:

залученням студентської молоді до дослідницької роботи в галузі педагогічного краєзнавства;

вихованням творчого підходу до вирішення наукових проблем;

прищепленням навичок самостійної роботи і наукового мислення (самостійного вибору джерел, вивчення та аналізу спеціальної літератури, вивчення і узагальнення педагогічно-краєзнавчого досвіду вчителів початкових класів, уміння робити усні та письмові повідомлення про результати дослідження та ін.).

Враховуючи інтереси студентів з даної проблеми, нами були визначені основні напрямки роботи гуртка:

а) вивчення досвіду передових учителів краю з проблем початкового навчання;

б) дослідження особливостей роботи навчально-виховних закладів краю;

в) вивчення місцевих звичаїв і традицій з метою використання в навчально-виховному процесі початкової школи;

г) вивчення місцевих предметів та явищ, що становлять педагогічну цінність.

Кожен член гуртка визначався з темою і програмою з науково-дослідної роботи. Якщо студент займався тією діяльністю, яка йому цікава і відповідає його індивідуальності, то здебільшого, досягає позитивних результатів, проявляє елементи творчості. У свою чергу досягнення студента – передумова результативності подальших занять у напрямку поглиблення наукового пошуку. Гурток при цьому має для особистості особливу значимість, стає важливим фактором її формування.

Подальша робота організовувалась індивідуально з кожним студентом. Завдання підбиралися таким чином, щоб майбутні педагоги могли вдосконалювати свої вміння працювати з літературою, спостерігати за педагогічними явищами у шкільній практиці, діяльністю майстра-педагога, узагальнювати результати педагогічного спостереження. На кожного члена гуртка заводилась облікова картка.

Засідання гуртка проводились 1-2 рази в місяць. На них розглядались організаційні та поточні питання: розподіл тем серед членів гуртка, рекомендації студентських робіт на конкурс, наукові конференції, проведення підсумків роботи. Як показав наступний хід експериментальної роботи, на одному з перших занять доцільно підготувати гуртківців до пошукової роботи як в теоретичному, так і в практичному плані. Суттєву роль у цій підготовці відігравала організована нами виставка бібліографічної, довідкової і краєзнавчої літератури, ознайомлення з різними типами енциклопедій, словників, бібліографічних вказівників. Це сприяло розширенню кругозору студентів, розвитку їхніх інтересів, вплинуло на активізацію наукової творчості молодих спеціалістів. Велику допомогу в цій справі нам надали працівники бібліотеки та співробітник архівів.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Шляхи та форми організації позакласної виховної роботи з молодшими школярами
Позакласна виховна робота в початкових класах проводиться у певних організаційних формах масових, групових та індивідуальних. Масові форми це свята, ранки, збори, лінійки, фестивалі, огляди, виставки ...

Принципи колективної взаємодії активізації інтенсивного навчання в процесі навчання говоріння
Будь-які стимули в процесі навчання мають певний психологічний вплив на учнів. Вони активізують, пожвавлюють, підвищують зацікавлення, посилюють увагу, тішать, навчання стає цікавим і захопливим, дає ...