Ґенеза досліджуваної проблеми

Педагогіка » Організація мовної підготовки педагогічних кадрів в Україні у першу половину ХХ ст » Ґенеза досліджуваної проблеми

Сторінка 1

Розвиток демократичної української держави, соціально-економічні та культурні трансформації суспільства зумовлюють оновлення загальних освітніх процесів, формування нових концепцій розвитку особистості, актуалізують проблеми педагогічної науки. Особливе місце посідають питання підготовки нової генерації науковців, здатних позитивно впливати на розвиток суспільства, сприяти збереженню національної культури. Зокрема, акцентується увага на професійно-педагогічній підготовці компетентних і всебічно розвинених фахівців, рівень освіти яких повинен забезпечити соціально-педагогічні потреби суспільства в умовах реалізації «Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті».

Процеси культурної інтеграції на національному ті міжнародному рівнях обумовили модернізацію змісту мовного утворення в Україні. Наукові, економічні, культурні та політичні зв’язки України з Європейським Союзом актуалізують проблему формування особистості педагога, здатного здійснювати виховний вплив та формувати систему знань в учнів в умовах діалогу культур. Особливої ваги набувають проблеми професійної підготовки вчителів-філологів як самостійного феномену із сталою системою цінностей.

Дослідження генезису ідеї мовної підготовки вчителів в історії вітчизняної педагогічної думки дозволить схарактеризувати глибокі національні традиції та прогресивні тенденції в національній системі педагогічної освіти. Історичний підхід сприятиме також подоланню суперечності міх існуючим рівнем практичної професійно-педагогічної підготовки вчителя та новими зростаючими вимогами до її організації й методології. Вивчення досліджуваної проблеми в історичній проекції допоможе здійснити наукове прогнозування подальшого розвитку та вдосконалення підготовки вчительських кадрів.

Ретельне вивчення історико-педагогічних джерел показує, що питання філологічної освіти в цілому, і зокрема – мовної підготовки учителів фактично розв’язувалися з часів функціонування стародавніх шкіл за часів Київської Русі. Як відомо, перші школи в Київській Русі, що виникли ще в ХІ столітті, мали гуманітарне спрямування. Істориками І. Леонтовичем, В. Лешковим, К. Харламповичем, М. Грушевським та ін. виникнення освіти в Україні пов’язується з поширенням греко-візантійської культури, християнської релігії. У всіх літописних та історіографічних матеріалах, що розкривають особливості освіти за часів Володимира Великого і його наступників, показано, що письменності та інших знань люди набували через «книжне научєніє», серед вчительства особливо шанувалося знання давніх мов та вміння перекладати. Стародавня українська школа, пройнята церковним духом, особливо возвеличувало «книжне почітаніє». Так, наприклад, в «Ізборникові Святослава» читаємо: «Узда коневи правитель есть и въздержанея, правъднику же книги. Красота воину оружие и кораблю вътрила, тако й правъднику почитание княжъное».

Перекладання і списування книг вважалося на той час богоугодною справою. Абсолютним правом такої праці володіли самі ченці, духовні особи. Усі знання про людину і природу можна було отримати через переклади на слов’янську мову різних хронік, із «Шестоднева» Василя Великого, богословської літератури Івана Золотоустого Василія Великого Григорія Богослова та ін.

Вивчення матеріалів з теми дослідження показало, що першим осередком освіти і культури в цілому та місцем, де наставники-книжники, переписувачі передавали філологічну майстерність своїм учням, був Київський Печерський монастир.

Історики, мовознавці О. Бодянський, М. Грушевський, І. Огієнко та ін. у своїх наукових розвідках аргументовано свідчили, що слов’яни, українці знали іноземні мови ще до охрещення України-Русі. А з того часу вивчення мов актуалізувалося ще й через поширення міжнародних відносин, подорожі, опанування науками. Так, дипломатичні відносини вимагали знання латинської мови, грецька мова була мовою освічених людей. Як твердив мовознавець М. Сухомлинов, на той час найпоширенішим способом мовної освіти була самостійна мовна практика, досвід спілкування та самостійних перекладів.

Про велике шанування мов вказано у Повчанні Володимира Мономаха дітям. Зокрема автор зазначив, що батько його, Всеволод, знав п’ять мов: «Дома съдя изучивяша 5 языкъ: въ том бо честь отъ инъхъ землъ».

Характеризуючи становлення освіти в Київський Русі за часів Володимира Великого, варто зазначити, що навчання зводилося до формування навичок письма, читання і лічби. Потім відбувалася самоосвіта шляхом читання книжок, опанування навичками практичного перекладу. Лише вибрані особи духовного стану могли отримати рекомендації та спостерігати приклад роботи церковних перекладачів. За часів Ярослава Мудрого вже більш широко розвивалося книжне переписування, з’явилися перекладачі з грецької мови.

За часів існування Галицько-Волинської держави не лише збереглася культурно-національна традиція, але й відбулося культурне зближення із західноєвропейськими культурними надбаннями. Свідченням цього є Галицько-Волинський літопис. Переписуванням книжок стали займатися не лише духовні особи, а й писарі-ремісники, що ставилися до своєї праці з меншою побожністю. Загалом, як показало вивчення історико-педагогічної літератури, з половини ХІІІ до половини XVI ст. значно послабився розвиток української культури, причиною чого була залежність вищих верст українського громадянства від польської культури, зокрема відсутність українських середніх і вищих шкіл викликало занепад освітньої справи у вказаний історичний період.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Цікаве про педагогіку і навчання:

Розробка рейтингової системи педагогічного контролю й оцінювання навчальних досягнень студентів
П’ятибальна система оцінки допомагає на екзамені визначити рівень знань студентів. Впровадження модульної організації навчального процесу потребує створення відповідної системи оцінок їх знань, в яки ...

Дискусія як метод групової взаємодії
Дискусія – це публічне обговорення якого-небудь суперечного питання, проблеми. Її суттєвими рисами є зіткнення різних точок зору. Наприкінці дискусії має бути знайдено спільне рішення. Сучасні види г ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net