Ґенеза досліджуваної проблеми

Актуальність досліджуваної ідеї посилилася із утвердженням офіційними урядовими колами тези щодо надання класичного характеру загальній середній освіті порівняно з реальною освітою у другій половині ХІХ ст. Щоб забезпечити шкільну мережу вчителями-філологами, знавцями давніх класичних мов Міністерством народної освіти було ініційовано відкриття російської філологічної семінарії при Лейпцигському університеті у 1871 р., історико-філологічного інституту в Ніжині у 1875 р.

Педагогічний фах і мовну освіту надавали також духовні академії у Києві, Харкові, Полтаві, колегія Павла Ґалаґана при Київському університеті Святого Володимира, Інститути шляхетних дівчат і жіночі пансіони, класичні гімназії та єпархіальні училища, педагогічні класи шкіл, семінарії, інститути, учительські курси.

Значення і доцільність організації професійної підготовки учителів-філологів розкрита у працях і висловлюваннях визначних українських просвітян, педагогів Ф. Прокоповича, Г. Сковороди, М. Сумцова, К. Ушинського, М. Пирогова, П. Куліша та ін.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Основні групи навичок письма
Письмо – комплексний вид навчальної діяльності. Воно складається з цілої низки структурних компонентів, багатьох правил і умінь, оволодіння якими – складний, тривалий і нелегкий процес не тільки для ...

Функції освіти в соціально-політичній сфері
Формування особистості – один із життєво важливих інтересів держави і груп, тому обов’язковим компонентом освіти є правові норми і політичні цінності, що відображають політичну зацікавленість груп, я ...