Ґенеза досліджуваної проблеми

Актуальність досліджуваної ідеї посилилася із утвердженням офіційними урядовими колами тези щодо надання класичного характеру загальній середній освіті порівняно з реальною освітою у другій половині ХІХ ст. Щоб забезпечити шкільну мережу вчителями-філологами, знавцями давніх класичних мов Міністерством народної освіти було ініційовано відкриття російської філологічної семінарії при Лейпцигському університеті у 1871 р., історико-філологічного інституту в Ніжині у 1875 р.

Педагогічний фах і мовну освіту надавали також духовні академії у Києві, Харкові, Полтаві, колегія Павла Ґалаґана при Київському університеті Святого Володимира, Інститути шляхетних дівчат і жіночі пансіони, класичні гімназії та єпархіальні училища, педагогічні класи шкіл, семінарії, інститути, учительські курси.

Значення і доцільність організації професійної підготовки учителів-філологів розкрита у працях і висловлюваннях визначних українських просвітян, педагогів Ф. Прокоповича, Г. Сковороди, М. Сумцова, К. Ушинського, М. Пирогова, П. Куліша та ін.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Умотивування навчальної діяльності школярів засобами дидактичної гри
Відомо, що у навчальній діяльності дітей особливе місце посідає мотивація. За свідченням науковців мотивація – це сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, які пробуджують в людини прагнення за ...

Стан даної проблеми в масовому педагогічному досвіді
З метою вивчення питання формування організаційних умінь і навичок у молодших школярів у масовому педагогічному досвіді нами проведено спостереження уроків, анкетування вчителів початкових класів, пр ...