Ґенеза досліджуваної проблеми

Актуальність досліджуваної ідеї посилилася із утвердженням офіційними урядовими колами тези щодо надання класичного характеру загальній середній освіті порівняно з реальною освітою у другій половині ХІХ ст. Щоб забезпечити шкільну мережу вчителями-філологами, знавцями давніх класичних мов Міністерством народної освіти було ініційовано відкриття російської філологічної семінарії при Лейпцигському університеті у 1871 р., історико-філологічного інституту в Ніжині у 1875 р.

Педагогічний фах і мовну освіту надавали також духовні академії у Києві, Харкові, Полтаві, колегія Павла Ґалаґана при Київському університеті Святого Володимира, Інститути шляхетних дівчат і жіночі пансіони, класичні гімназії та єпархіальні училища, педагогічні класи шкіл, семінарії, інститути, учительські курси.

Значення і доцільність організації професійної підготовки учителів-філологів розкрита у працях і висловлюваннях визначних українських просвітян, педагогів Ф. Прокоповича, Г. Сковороди, М. Сумцова, К. Ушинського, М. Пирогова, П. Куліша та ін.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Етапи професійного шляху І.О. Соколянського
Іван Опанасович Соколянський (1889 – 1960) походив з козацької родини, він народився 23 березня 1889 року в станиці Донській на Кубані. Його наукова та практична діяльність мали величезне значення дл ...

Вивчення досвіду практичної роботи шляхом опитування та анкетування спортсменів, які займаються спортивним туризмом
Перед тим, як приступити до розв’язання поставлених завдань, проводилось анкетування студентів, які займаються спортивним туризмом, з метою вивчення туристсько-спортивної підготовленості. В анкетуван ...