Ґенеза досліджуваної проблеми

Актуальність досліджуваної ідеї посилилася із утвердженням офіційними урядовими колами тези щодо надання класичного характеру загальній середній освіті порівняно з реальною освітою у другій половині ХІХ ст. Щоб забезпечити шкільну мережу вчителями-філологами, знавцями давніх класичних мов Міністерством народної освіти було ініційовано відкриття російської філологічної семінарії при Лейпцигському університеті у 1871 р., історико-філологічного інституту в Ніжині у 1875 р.

Педагогічний фах і мовну освіту надавали також духовні академії у Києві, Харкові, Полтаві, колегія Павла Ґалаґана при Київському університеті Святого Володимира, Інститути шляхетних дівчат і жіночі пансіони, класичні гімназії та єпархіальні училища, педагогічні класи шкіл, семінарії, інститути, учительські курси.

Значення і доцільність організації професійної підготовки учителів-філологів розкрита у працях і висловлюваннях визначних українських просвітян, педагогів Ф. Прокоповича, Г. Сковороди, М. Сумцова, К. Ушинського, М. Пирогова, П. Куліша та ін.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Мета, завдання та критерії обліку успішності учнів початкових класів з фізичної культури в школі
Облік успішності з фізичної культури в школі має на меті виявити стан засвоєння учнями навчального матеріалу, що вивчається на окремих уроках фізичної культури, повноту і точність засвоєння розділів ...

Організація і методика проведення годин здоров'я
Година здоров'я проводиться щодня для всіх без винятку учнів початкових класів та шкіл, що працюють в одну зміну, після другого чи третього уроку, тривалістю 45 хв. Залежно від місцевих умов та кільк ...