Ґенеза досліджуваної проблеми

Педагогіка » Організація мовної підготовки педагогічних кадрів в Україні у першу половину ХХ ст » Ґенеза досліджуваної проблеми

Сторінка 2

Проведений історіографічний аналіз джерел показав, що створення Острозької академії близько 1580 р. стало значним етапом в еволюціонуванні ідеї підготовки філологів в історії вітчизняної педагогічної освіти. У названому навчальному закладі викладалося три мови: слов’янська, грецька та латинська. Острозька академія і друкарня не лише сприяли утвердженню православної віри, але й розвитку філології, письменства. Зокрема викладачами академії було підготовлено та видано першу граматику церковнослов’янської мови, надруковану у Вільні у 1586 р., три видання «Часослова», що був книгою для навчання грамоти, цілу низку полемічних творів.

Становленню ідеї мовної підготовки вчителів сприяло, на наш погляд, і функціонування українських братських шкіл. У ході опрацювання історико-педагогічної літератури встановлено, що загальне спрямування змісту навчання у братських школах було гуманітарним. Про високий рівень філологічної освіти, що надавалася у братських школах та, відповідно, звернення першочергової уваги на питання підготовки вчителів граматики і мов, свідчить видання підручника грецької мови «Адельфотес», складений, як зазначено в заголовку, «Студеями, яже въ Лвовской школъ».

З-поміж інших шкіл особливого значення, з огляду на проблематику нашого дослідження, мала Київська братська школа, заснована на початку XVII ст. Спочатку школа складалася з чотирьох класів: руської школи, інфіми, граматики, синтаксису. Єрусалимський патріарх Теофан у своїх граматиках називав заклад «школою наук еллино-словенскаго и латино-польскаго писма». Таким чином, у Київській школі вивчали грецьку, латинську, польську і слов’янську мови.

Безсумнівно, високий культурно-освітній статус школи вимагав, щоб викладали в ній кращі мовознавці: М. Смотрицький, М. Максимович, І. Качинський та ін.

Вивчення історико-педагогічних джерел свідчить, що в братських школах у змісті навчання головна увага приділялася саме мовній освіті. Головне місце займала латинська мова, оскільки на той час це була мова трибуналу, суду, сеймів. Латинською мовою викладалася більшість предметів. Також приділяли увагу вивченню польської, руської мов. З-поміж інших предметів у братських школах вивчали діалектику, риторику і гомілетику. Серед вчителів-філологів, що працювали в братських школах, варто відзначити: Л. Зизанія, учителя Віленської братської школи, який підготував буквар «Наука ко читанію й розумънію писма словенского туты жъ и о святой Троици и о въчеловъченія Господни» та «Грамматіку словенську, совершеннаго искусства осъми частій слова и иныхъ нуждныхъ»; М. Смотрицького, автора «Грамматики словенскія».

У ході дослідження проаналізовано зміст «Граматики» церковнослов’янської мови М. Смотрицького. Так, установлено, що на відміну від попередніх граматик, цей підручник складається з чотирьох частин на зразок латинських граматик: орфографії, етимології, синтаксису й просодії. Таким чином, можемо припустити, що саме ці розділи утворювали зміст мовної освіти в Україні XVII ст. Типи відмінювання іменників, запропоновані в морфологічному розділі без змін перейшли до «Російської граматики» М. Ломоносова. Також М. Смотрицький багато уваги приділив лексичним конструкціям та порядку слів у реченнях, розкрив основні аспекти мистецтва віршування. У передмові автор висловив методичні рекомендації для вчителів, подав «лексик» – словник, що надає науковій праці навчально методичного значення. Таким чином, М. Смотрицького правомірно вважати одним із перших розробників методики викладання слов’янської мови.

Учителі братських шкіл набували професійної освіти безпосередньо в братських школах через наставництво, а також у різних академіях і університетах, мандруючи здебільше пішки.

На підставі вивчення історико-педагогічної літератури визначено характерну рису братських шкіл порівняно з іншими церковними школами, яка виявлялася у своєрідності вивчення нових іноземних мов, класичних давніх мов, причому це навчання мало наукову основу, а не традиційний спосіб – через «книжнає научєніє», шляхом мовної практики і самоосвіти.

Серед педагогів-філологів, вчителів братських шкіл слід відмітити відомого письменника, лексикографа П. Беринду, автора одного з перших енциклопедичних словників. Ця робота сприяла поширенню в освіті української мови замість церковнослов’янської. Сам автор зазначив у передмові, що склав «Лексикон» «…в пользу спудеев». Метою даної роботи, якій П. Беринда присвятив 30 років свого життя, було дати тлумачення українських слів, посилаючись на їх походження. Серед тисяч слів «Лексикону» значна частина пов’язана з питаннями виховання, освіти і навчання. Цей словник був навчальним посібником і одночасно посібником для самостійного читання книг. Загалом названа праця, за свідченнями істориків, показувала рівень лінгвістичної культури освічених кіл України початку XVII ст.

Ретроспективний аналіз «Лексикону» дозволяє стверджувати, що дана робота значно полегшувала процес філологічної підготовки, реалізувала принцип свідомості навчання, задовольняла нагальну потребу методичної підтримки у процесі самонавчання.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Цікаве про педагогіку і навчання:

Аналіз професійної діяльності фахівця
У основі проектування знаходиться діяльність інженера педагога по створенню дидактичного проекту підготовки конкретного фахівця (кваліфікованого робочого, молодшого фахівця або бакалавра). Виконання ...

Напрями роботи вихователів та логопеда з батьками дітей з порушеннями мовлення
Як вказує І. Чепленков, діти з порушенням мовлення належать до неоднорідної та численної групи, для якої оволодіння мовленням і рідною мовою – єдиний і основний шлях здобуття освіти та особистісного ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net