Ґенеза досліджуваної проблеми

Педагогіка » Організація мовної підготовки педагогічних кадрів в Україні у першу половину ХХ ст » Ґенеза досліджуваної проблеми

Сторінка 3

Системний історіографічний аналіз педагогічних джерел дає змогу констатувати, що створена 1632 р. на базі Київської братської і Лаврської школи Києво-Могилянська академія стала не лише фактично однією з перших вищих професійних шкіл гуманітарного філологічного спрямування, але й всесвітньо відомим культурним центром, осередком організованої педагогічної освіти в Україні.

Навчальна програма академії в різні періоди функціонування передбачала такі предмети: мови – латинську, грецьку, єврейську, польську, російську, німецьку, французьку, причому перші три мови були обов’язковими для всіх студентів, щодо сучасних іноземних мов, кожен студент обирав за бажанням; міг вивчати самостійно: математику, історію, географію, геодезію, фортифікацію, піїтику, риторику, філософію, богослов’я, малювання і спів.

Латинська мова займала визначне місце, оскільки була мовою викладання інших предметів. Викладали латинську мову здебільше єзуїти.

Грецька та єврейська мови викладалися дещо на нижчому рівні, ніж латинська. Однак багато студентів добре володіли польською мовою. Про це свідчать історичні приписи про відрядження студентів у київські державні установи для перекладу документів з російської мови на польську.

Російську мову було введено у зміст навчання академії за наказом Катерини ІІ у 1767 р. Згодом ця мова стала мовою викладання. Проведене дослідження показало, що з метою русифікації закладу від учителів академії вимагалося досконале володіння російською мовою та правильною вимовою. Для цього навіть коштом академії відряджали студентів до Москви, щоб вони в університеті досконало навчилися російської мови; митрополит С. Миславський викликав з Троїце-Сергієвої лаври студента Дмитра Сибиревича для викладання в академії курсу російського красномовства та поезії за методикою М. Ломоносова.

Німецьку та єврейську мову було введено у програму з 1738 р., французьку – з 1753 р. Така широка філологічна програма навчання приваблювала до академії дітей козацької старшини.

Дослідники історії Київської академії М. Сумцов, П. Житецький та ін. відзначали, що загальним напрямом наукової підготовки в академії був саме філологічний. Київська академія літературною діяльністю своїх професорів і вихованців підготувала ґрунт для розвитку в Україні філологічних наук в цілому та професійно-педагогічної філологічної освіти зокрема.

Ретельне вивчення історико-педагогічних джерел аргументує той факт, що саме серед професорсько-викладацького складу Києво-Могилянської академії було багато фундаторів-філологів, новаторів-методистів. Так, Єлизар Прокопович – видатний вчений-гуманіст, філософ, письменник, державний діяч, професор і ректор Києво-Могилянської академії – питання педагогічної теорії та філологічної підготовки вчителів розглядав у морально-ціннісному аспекті. Сам Ф. Прокопович як мовознавець прекрасно володів мистецтвом красномовства, про що свідчив діючий в Києво-Могилянській академії риторичний клас. Міркуючи про підготовку вчителів гуманітарних дисциплін педагог зазначав, що передусім вчитель повинен навчитися словом впливати на почуття слухачів, вміти торкатися найпотаємніших струн людських сердець, так вести мову про виучуваний предмет, щоб учні чітко собі його уявляли.

У «Духовному регламенті» Ф. Прокопович запропонував в духовних академіях опановувати граматику сукупно з географією та історією, показавши таким чином цінність системних філологічних знань. Ці та інші ідеї мислителя повним чином були реалізовані у практиці архієрейських шкіл і семінарій, що функціонували в Україні у XVII ст.

В межах даного історико-педагогічного дослідження варто звернути увагу і на спадщину І. Максимовича – видатного освітнього церковного діяча, педагога і літератора, що здобув освіту в Києво-Могилянській академій, п’ятнадцять років викладав латинську мову у школі Чернігівського Єлецького Успенського монастиря, Чернігівській латинській школі, на базі якої було відкрито 1700 р. колегіум. Дослідженням встановлено, що І. Максимович належав до чернігівського літературно-мистецького гуртка. У його творах «Зерцало от пісанія божественного…», «Феатрон», чисельних перекладах простежується прагнення просвітянина поєднати українську національну педагогічну традицію з досягненнями європейського просвітництва та ідеями протестантизму.

Щодо мовної підготовки вчителів, то І. Максимович висловив ряд актуальних і значимих навіть для сьогодення міркувань. Зокрема: як прихильник морально-духовної концепції виховання, І. Максимович наполягав на необхідності використання мови і літератури як засобів виховання доброчесності. Так, І. Максимович видав «Алфавіт собранный, рифмами сложенный», у якому в алфавітному порядку подано похвали святих, складені на основі життєписів та релігійно-моральних роздумів про життя, віру, надію, любов, всепрощення. Твори просвітителя часто використовувалися у тогочасних школах під час влаштування драматичних вистав, що їх І. Максимович вважав важливим засобом розвитку літературних та ораторських здібностей учнів. Педагог зазначав, що словесник з-поміж інших вчителів у школі має бути терплячим і наполегливим, бути взірцем для учнів і таким чином сприяти розвиткові їхніх талантів.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Цікаве про педагогіку і навчання:

Музика - засіб активізації розумових здібностей
Сприйняття музики тісно пов'язане з розумовими процесами, тобто вимагає уваги, спостережливості, кмітливості. Діти прислухаються до звучання, порівнюють подібні й різні звуки знайомляться з їх виразн ...

Державний рівень
На державному рівні реалізація принципу толерантності передбачає існування справедливого та неупередженого законодавства, дотримання правопорядку, судово-процесуальних та адміністративних норм. Необх ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net