Ґенеза досліджуваної проблеми

Педагогіка » Організація мовної підготовки педагогічних кадрів в Україні у першу половину ХХ ст » Ґенеза досліджуваної проблеми

Сторінка 4

Як показало проведений аналіз історичних матеріалів, майже до середини ХІХ ст. в Україні не функціонувала мережа спеціальних навчальних закладів для підготовки вчителів-філологів. Цю функцію здебільшого самостійно виконували загальноосвітні заклади. Педагогічні кадри готували з учнів, які мали хист і бажання до вчительської справи. Називали таких учнів «молодиками». Процес педагогічної підготовки відбувався у такий спосіб. Здібні до вчителювання учні залишалися при школі, були помічниками вчителів, священиків і поступово, у ході педагогічної практики та постійної самоосвіти, набували необхідних для викладання науки знань та педагогічної майстерності. Багато вчителів парафіяльних шкіл, домашніх наставників та мандрівних учителів були студентами-бурсаками, вихованцями духовних шкіл, освіченими козаками, хоча належної фахової освіти й не мали.

Аналіз історичних джерел з теми дослідження показав, що до початків організації педагогічної освіти правомірно віднести найстаріший університет на території України – Львівський, заснований 1661 р. на базі Львівської єзуїтської школи-колегії за сприяння польського короля Яна Казимира. Саме у Львівському університеті вперше було створено належні умови для здобуття гуманітарної філологічної педагогічної освіти. Мови викладання у Львівському університеті були німецька і латинська. У 1787 р. при Львівському університеті було відкрито так званий руський інститут, куди могли вступати українці без знання латинської мови. У «Studium ruthenum» одразу було прийнято 44 вихованця, ректором було призначено А. Ангелловича, серед українських професорів були Петро Лодій, Іван Земанчик. На жаль, як підтверджують опрацьовані в ході наукового пошуку історичні матеріали, рівень філологічної освіти в «Studium ruthenum» був невисокий з ряду причин: по-перше, церковнослов’янська мова, яка істотно відрізнялася від живої української мови, була незрозумілою для багатьох студентів, чим ускладнювала навчальний процес; по-друге, деякі професори не мали дозволу викладати українською, тому продовжували викладати польською мовою; по-третє, студенти і професори «Studium ruthenum» не могли користуватися університетськими академічними привілеями. Руський інститут проіснував до 1809 р.

У ході вивчення історико-педагогічних джерел, присвячених історії функціонування Львівського університету, установлено, що ідея підготовки вчителів-філологів практично розроблялася на філологічному факультеті Львівського університету, у Києво-Могилянській академії та колегіумах – осередках духовної та гуманітарної освіти.

Чернігівський колегіум, заснований 1700 р., не мав суто станового церковного характеру. Навчання відбувалося слов’янською, латинською і польською мовами. Вивчення латинської мови передбачалося у класах граматики і синтаксеми. Учні виконували практичні класні й домашні вправи перекладів з латинської мови на церковнослов’янську і навпаки. Таким чином, можна стверджувати, що філологічна підготовка в Чернігівському колегіумі була організована за традиційною методикою латино-польських єзуїтських шкіл. Педагогічні знання учні могли здобути за бажанням через наставництво та практику викладацької діяльності. Основний акцент у філологічній освіті майбутніх учителів робився на постійну самоосвіту і мовну практику.

Дещо інноваційним щодо розв’язання питання філологічної освіти, на наш погляд, відзначався Харківський колегіум, створений 1722 р., з додатковими класами, де викладалися і нові мови. Єпископ Є. Тихорський дуже опікувався рівнем викладацьких кадрів у колегіумі. Так, на свій кошт він відрядив декілька молодих осіб у науку до Німеччини, щоб після повернення до Харкова вони зайняли учительські посади в його школі. Навчання в додаткових класах, де викладалися німецька і французька мови, було безкоштовним. У класах граматики, синтаксеми та піїтики Харківського колегіуму крім обов’язкових лекцій проводилися різноманітні диспути, комедії, «риторичні екзерциції», демонструвалися різні трагікомедії. Нові мови викладали переважно вчителі із-за кордону, тому можемо припустити, що в філологічній підготовці переважав метод практичного мовного спілкування та самостійні вправи з перекладів. З 1796 р. релігію та російське красномовство викладав відомий педагог і науковець В. Фотієв. Вивчення матеріалів з теми наукової роботи показало, що в Харківському колегіумі практикувалося наступне: при учнях додаткових класів, крім учителів, були ще й гувернери, або «дядьки», які слідкували за поведінкою вихованців та допомагали опанувати іноземну мову.

На жаль, як показало проведене дослідження, після закриття додаткових класів у колегіумі вивчення іноземних мов відчутно погіршилося. Так, у спогадах колишнього студента колегіуму Ю. Топчієва є свідчення про те, що «мови, які викладалися під назвою французької та німецької, ні француз, ні німець не признали б їх за свою, з огляду на вимову і будову самих речень».

Особливу увагу у Харківському колегіумі приділяли латинській, грецькій та російській мовам. Так мемуарист Я. Толмачов писав: «У Харківськім колегіумі в нижчих класах майже виключно викладали стародавні мови. За два роки я досяг таких успіхів у латинській мові, що міг уже на третім році добре розуміти латинських класиків».

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Цікаве про педагогіку і навчання:

Умови формування пізнавальної активності старших дошкільників засобами творчих завдань
Аналіз наукової літератури та дані констатувального етапу експерименту було взято за основу для визначення умов розвитку пізнавальної активності старших дошкільників. Основною метою формувального ета ...

Перечень учебно-производственных работ
Перечень учебно-производственных работ по профессии – это документ, который устанавливает конкретные работы, предназначенный для выполнения учащимися данной конкретной работы, предназначенные для вып ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net