Ґенеза досліджуваної проблеми

Педагогіка » Організація мовної підготовки педагогічних кадрів в Україні у першу половину ХХ ст » Ґенеза досліджуваної проблеми

Сторінка 5

Щодо практичного розвивального характеру філологічної освіти, що мав місце в Харківському колегіумі, у ході дослідження виявлено, що в інструкції про навчання граматики латинської мови вказувалося: «Въ сей школъ учениковъ, какъ малолътніх дътей, не мучить изустнымъ изучениемъ правилъ и изъятий, и въ нихъ черезъ то склонности къ ученію, съ самого начала и обыкновения навсегда, не отнимать».

У вищих класах колегіуму особливе значення надавалося вправам у складанні творів, які вважалися найголовнішим мірилом розвитку учнів. Ці інновації методично розробив і реалізував практично педагог, народний учитель, філософ-гуманіст Г. Сковорода. Самобутній світогляд просвітителя склався під впливом філософських і літературних традицій Києво-Могилянської академії. Під час навчання та в мандрах Г. Сковорода ґрунтовно опанував старослов’янську, книжну українську, латинську, польську, грецьку, німецьку, староєврейську мови. Працюючи в колегіумі, філософ згуртував навколо себе талановитих учнів, вів з ними бесіди про життя, щастя, спонукав до власних роздумів, самопізнання.

Не маючи можливості публічної педагогічної діяльності, Г. Сковорода намагався через свої твори донести до людей власне розуміння необхідності і способів вдосконалення людської «натури». Віддаючи першість природженим здібностям та самопізнанню, педагог вважав, що призначення вчителя полягає в тому, щоб допомогти людині розвинути кращі риси та здібності, які вона має від природи. Своєю літературною творчістю Г. Сковорода сприяв розвитку жанрів народного фольклору – казок, повчань, притч, байок, – які завдяки оригінальному сюжетотворенню і сьогодні слугують ефективним виховним засобом.

Г. Сковорода, розмірковуючи над призначенням і вимогами до особистості вчителя, спирався на зразки викладацької творчості професорів Києво-Могилянської академії – Г. Кониського, С. Тодорського, В. Лащевського. У притчі «Убогий жайворонок» народний учитель жорстко засуджував практику залучення іноземних наставників до виховання дітей в українських шляхетних родинах. За Г. Сковородою, перш за все, учитель має бути вихідцем із народу, носієм культурної і мовної традиції, бути «сродним» до вчительської професії, повинен вміти любов’ю і жагою до своєї науки викликати пізнавальний інтерес і потребу вчитися у дітей: «Начало всему и вкус есть любов». До мистецтва викладання, яке має ґрунтуватися на природниму хистові, таланті, слід додати й глибокі наукові знання: «Долго сам учись, если хочешь учить других».

Високо цінуючи силу слова, Г. Сковорода виключного значення надавав науці словесного спілкування вчителя з учнем. Запорукою успіху педагогічної праці філософ вважав володіння вчителем вмінням давати дружні поради, моральні настанови, проводити бесіди-роздуми, дієво переконувати логічними міркуваннями.

Народний учитель не залишив безпосередніх висловлювань, що конкретизували б його бачення професійної підготовки саме учителів-філологів. Однак аналіз його життєвого шляху, оригінальної літературно-творчої спадщини показує, що філологічні знання, за Г. Сковородою, мають бути пройняті сердечним почуттям. Лише тоді вони можуть бути використані з користю: «Коликое идолопоклонство воспитывать человеческим наукам и человеческим языкам восприносить и воспричинить воспитаніе? Кая полза ангелскій язык без добрыя мысли? Кій плод тонкая наука без сердца благого?».

Традиції філологічної освіти, складені викладачами і вихованцями Харківського колегіуму набули подальшого розвитку і творчого піднесення в історії функціонування Харківського університету.

Харківський університет було відкрито 17 січня 1805 р. у складі чотирьох факультетів: словесного, етико-політичного, фізико-математичного та медичного. За статутом 1804 р. зазначалося, що «къ особливому достоинству университета отнесется составления в недрах онаго ученыхъ обществъ, как упражняющихся в словесности российской и других, так и занимающихся распространением наукъ опытных и точных, основанных на достоверных началах».

Першим ректором університету був професор І. Ризький, він викладав російську літературу, ініціював історико-археологічні та філологічні розвідки минулого України взагалі і, зокрема Слобожанщини.

За статутом Харківський університет та педагогічний інститут, створений при ньому, мали готувати учителів для загальних і викладачів для вищих шкіл. Педагогічний інститут мав давати поглиблену педагогічну підготовку студентам різних факультетів університету, які були слухачами-кандидатами педагогічного інституту.

Як установлено в процесі проведеної історіографії, у 20–30-ті рр. ХІХ ст. зусиллями професорської колегії університету наукову і фахову підготовку студентів було зорієнтовано у філологічному напрямку. В практиці навчання були поширеними науково-літературні бесіди професорів зі студентами, запроваджені за ініціативи попечителя Харківської навчальної округи Ю. Головіна.

З числа вихованців Харківського університету вийшло багато визначних учених-філологів: М. Ковалевський, М. Костомаров, О. Потебня, П. Гулак-Артемовський та ін. Багато з них залишили цікаві спогади про студентські роки свого перебування в університеті. Так, М. Ковалевський з особливою теплотою згадував професора Д. Каченовського: «Його ерудиція була широка і ґрунтовна, виклад – талановитий і красномовний. В Росеї я не чув кращого професора».

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Цікаве про педагогіку і навчання:

Фази виконання фізичних вправ
Рухи, що входять до складу рухової дії (фізичної вправи), виконуються у певній послідовності і їх можна умовно поділити на три фази: підготовчу, основну (або головну) і заключну. Всі три фази взаємоп ...

Основні теорії та концепції навчальної діяльності
Концепція навчання - це сукупність узагальнених положень, системи поглядів, спрямованих на розуміння суті, змісту, методики й організації навчально-виховного процесу та особливостей діяльності учнів ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net