Ґенеза досліджуваної проблеми

Педагогіка » Організація мовної підготовки педагогічних кадрів в Україні у першу половину ХХ ст » Ґенеза досліджуваної проблеми

Заработок на криптовалютах по сигналам. Больше 100% годовых!

Заработок на криптовалютах по сигналам

Трейдинг криптовалют на полном автомате по криптосигналам. Сигналы из первых рук от мощного торгового робота и команды из реальных профессиональных трейдеров с опытом трейдинга более 7 лет. Удобная система мгновенных уведомлений о новых сигналах в Телеграмм. Сопровождение сделок и индивидуальная помощь каждому. Сигналы просты для понимания как для начинающих, так и для опытных трейдеров. Акция. Посетителям нашего сайта первый месяц абсолютно бесплатно.

Обращайтесть в телеграм LegionCryptoSupport

Сторінка 5

Щодо практичного розвивального характеру філологічної освіти, що мав місце в Харківському колегіумі, у ході дослідження виявлено, що в інструкції про навчання граматики латинської мови вказувалося: «Въ сей школъ учениковъ, какъ малолътніх дътей, не мучить изустнымъ изучениемъ правилъ и изъятий, и въ нихъ черезъ то склонности къ ученію, съ самого начала и обыкновения навсегда, не отнимать».

У вищих класах колегіуму особливе значення надавалося вправам у складанні творів, які вважалися найголовнішим мірилом розвитку учнів. Ці інновації методично розробив і реалізував практично педагог, народний учитель, філософ-гуманіст Г. Сковорода. Самобутній світогляд просвітителя склався під впливом філософських і літературних традицій Києво-Могилянської академії. Під час навчання та в мандрах Г. Сковорода ґрунтовно опанував старослов’янську, книжну українську, латинську, польську, грецьку, німецьку, староєврейську мови. Працюючи в колегіумі, філософ згуртував навколо себе талановитих учнів, вів з ними бесіди про життя, щастя, спонукав до власних роздумів, самопізнання.

Не маючи можливості публічної педагогічної діяльності, Г. Сковорода намагався через свої твори донести до людей власне розуміння необхідності і способів вдосконалення людської «натури». Віддаючи першість природженим здібностям та самопізнанню, педагог вважав, що призначення вчителя полягає в тому, щоб допомогти людині розвинути кращі риси та здібності, які вона має від природи. Своєю літературною творчістю Г. Сковорода сприяв розвитку жанрів народного фольклору – казок, повчань, притч, байок, – які завдяки оригінальному сюжетотворенню і сьогодні слугують ефективним виховним засобом.

Г. Сковорода, розмірковуючи над призначенням і вимогами до особистості вчителя, спирався на зразки викладацької творчості професорів Києво-Могилянської академії – Г. Кониського, С. Тодорського, В. Лащевського. У притчі «Убогий жайворонок» народний учитель жорстко засуджував практику залучення іноземних наставників до виховання дітей в українських шляхетних родинах. За Г. Сковородою, перш за все, учитель має бути вихідцем із народу, носієм культурної і мовної традиції, бути «сродним» до вчительської професії, повинен вміти любов’ю і жагою до своєї науки викликати пізнавальний інтерес і потребу вчитися у дітей: «Начало всему и вкус есть любов». До мистецтва викладання, яке має ґрунтуватися на природниму хистові, таланті, слід додати й глибокі наукові знання: «Долго сам учись, если хочешь учить других».

Високо цінуючи силу слова, Г. Сковорода виключного значення надавав науці словесного спілкування вчителя з учнем. Запорукою успіху педагогічної праці філософ вважав володіння вчителем вмінням давати дружні поради, моральні настанови, проводити бесіди-роздуми, дієво переконувати логічними міркуваннями.

Народний учитель не залишив безпосередніх висловлювань, що конкретизували б його бачення професійної підготовки саме учителів-філологів. Однак аналіз його життєвого шляху, оригінальної літературно-творчої спадщини показує, що філологічні знання, за Г. Сковородою, мають бути пройняті сердечним почуттям. Лише тоді вони можуть бути використані з користю: «Коликое идолопоклонство воспитывать человеческим наукам и человеческим языкам восприносить и воспричинить воспитаніе? Кая полза ангелскій язык без добрыя мысли? Кій плод тонкая наука без сердца благого?».

Традиції філологічної освіти, складені викладачами і вихованцями Харківського колегіуму набули подальшого розвитку і творчого піднесення в історії функціонування Харківського університету.

Харківський університет було відкрито 17 січня 1805 р. у складі чотирьох факультетів: словесного, етико-політичного, фізико-математичного та медичного. За статутом 1804 р. зазначалося, що «къ особливому достоинству университета отнесется составления в недрах онаго ученыхъ обществъ, как упражняющихся в словесности российской и других, так и занимающихся распространением наукъ опытных и точных, основанных на достоверных началах».

Першим ректором університету був професор І. Ризький, він викладав російську літературу, ініціював історико-археологічні та філологічні розвідки минулого України взагалі і, зокрема Слобожанщини.

За статутом Харківський університет та педагогічний інститут, створений при ньому, мали готувати учителів для загальних і викладачів для вищих шкіл. Педагогічний інститут мав давати поглиблену педагогічну підготовку студентам різних факультетів університету, які були слухачами-кандидатами педагогічного інституту.

Як установлено в процесі проведеної історіографії, у 20–30-ті рр. ХІХ ст. зусиллями професорської колегії університету наукову і фахову підготовку студентів було зорієнтовано у філологічному напрямку. В практиці навчання були поширеними науково-літературні бесіди професорів зі студентами, запроваджені за ініціативи попечителя Харківської навчальної округи Ю. Головіна.

З числа вихованців Харківського університету вийшло багато визначних учених-філологів: М. Ковалевський, М. Костомаров, О. Потебня, П. Гулак-Артемовський та ін. Багато з них залишили цікаві спогади про студентські роки свого перебування в університеті. Так, М. Ковалевський з особливою теплотою згадував професора Д. Каченовського: «Його ерудиція була широка і ґрунтовна, виклад – талановитий і красномовний. В Росеї я не чув кращого професора».

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Цікаве про педагогіку і навчання:

Практична робота по діагностиці і формуванню словника дітей
2. Дидактичні ігри (на формування словника)2. Дидактичні ігри (на формування словника) «Перестрибни через рів» Мета гри. Учити дітей утворювати наказову форму дієслова за допомогою приставок. Організ ...

Психологічний аспект підліткового періоду
Не менш важливий і психологічний аспект підліткового періоду. Розвиток психіки підлітка характеризується підвищеною емоційністю. Відчуваючи фізичні зміни, підліток намагається поводитись, як доросла ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2022 - All Rights Reserved - www.educationua.net