Ґенеза досліджуваної проблеми

Педагогіка » Організація мовної підготовки педагогічних кадрів в Україні у першу половину ХХ ст » Ґенеза досліджуваної проблеми

Сторінка 6

В. Бузескул присвятив теплі рядки мовознавцеві О. Потебні: «Часто називали його знаменитим, чудовим лектором. Якщо під тим розуміти лад і ясність викладу, оздобну літературну форму, дар слова, плавність мови, то Потебня не був таким промовцем. Чарував той творчий процес, що при ньому ми були присутні, та дослідницька праця, що її приводив він на катедрі. Ми бачили в Потебні немов ідеал ученого, що проголошує свої переконання, стійкого і непохитного в них… Він здавався нам суворим, неприступним. Але іспитував Потебня докладно, в оцінці наших відповідей був вибачливий».

Постать О. Потебні особливо яскрава серед вихованців і викладачів Харківського університету. Видатного українського мовознавця, педагога, фольклориста відрізняла велика ерудиція, жага до науки. Користуючись великою повагою у студентів і маючи на них великий вплив, О. Потебня став активним членом Харківської Громади. Першою турботою громадівців була організація роботи недільних шкіл. Саме для цього типу шкіл О. Потебня підготував «Азбуку», але ця книга так і не побачила світ, залишившись в рукописі, хоча в ній було застосовано прогресивний на той час звуковий метод навчання грамоти, матеріал був побудований за принципами виховуючого навчання і народності, насичений зразками народного фольклору. Харківські громадівці реалізували також задум підготовки вчителів для сільських шкіл. У Харківській педагогічній школі О. Потебня викладав поряд з іншими професорами університету, допомагав складати навчальні програми, висунув ідею створення студентського хору для виконання народних пісень.

Вершиною його лінгвістичних наукових узагальнень стала праця «Мысль и язик». Вперше у слов’янському мовознавстві О. Потебня висунув і розвинув ідею порівняльно-історичного вивчення слов’янського наголосу. Наукові праці «Из записок по русской грамматике», «Объяснения малорусских и сродных народных песен», «Из лекций по теории словесности. Басня. Пословица. Поговорка» та ін. створювалися вченим в процесі читання лекцій. Студенти шанували професора за його натхненну любов до істини, філософське світобачення, самовідданість педагогічній і науковій праці.

Відомий письменник і педагог М. Де-Пуле у статті «Харковскій университет и Д.И. Каченовскій» не лише подав теплі згадки про професорів Д. Каченовського, М. Луніка, А. Метлицького, І. Срезневського, Ю. Гордієнка, П. Гулака-Артемовського, а також спробував з’ясувати вплив Харківського університету на тодішнє шляхетство та визначити характер освіти, що давав університет у першу половину ХІХ ст. Зокрема учений відзначив, що Харківський університет поширював серед шляхетства загальну освіту та наукові знання європейського рівня: «…Ліпша риса Харківського освітнього ідеалізму виявлялася в літературнім напрямі науки та в літературнім настрої студентів».

Науково-громадська, літературно-творча і просвітницька діяльність професорів та студентів Харківського університету у ХІХ ст. здійснювалася у наукових товариствах. Одне з них, історико-філологічне, було засноване 28 лютого 1877 р., а в 1892 р. при ньому засновано Педагогічний відділ. У 1895–1896 рр. товариство організувало публічні наукові читання для жінок. Кількість слухачок доходила до 200. Просвітньо-педагогічна діяльність науковців Д. Багалія, В. Данилевського, М. Сумцова, М. Чубинського та ін. сприяла розвитку в Харкові просвітньо-педагогічних ініціатив, зокрема створення Товариства грамотності, Громадської бібліотеки, Пушкінської школи.

Серед славної когорти вчених-мовознавців, активних просвітян, що сприяли розквіту Харківського університету і становленню педагогічної філологічної освіти був досвідчений викладач, учений – історик мови І. Тимківський. Ступінь доктора філології він отримав, склавши «Рекомендации по изучению руського язика». Багатогранна педагогічна діяльність І. Тимківського одним з етапів мала видання й керування Новгород-Сіверською гімназією, в якій здобув освіту відомий згодом педагог К. Ушинський. Філологічний талант та педагогічна майстерність директора стали запорукою того, що гімназія давала кращих латиністів для Харківського і Київського університетів. Учнів, які отримували атестацію І. Тимківського, зараховували в Харківський університет без вступних випробувань. З великим терпінням, тактовністю і наполегливістю педагог вчив учнів мислити, робити аналіз, складати слова. Теплі згадки про свого наставника висловлювали М. Максимович, К. Ушинський та ін.

Вищу освіту в Харківському університеті на історико-філологічному факультеті здобув і відомий літературознавець, етнограф, педагог і просвітник М. Сумцов. У своїй викладацькій діяльності М. Сумцов керувався ідеєю служіння українському народові. Він одним із перших почав використовувати українську мову як мову викладання в університеті, пропонував історико-філологічному факультетові Харківського університету відкрити необов’язкові курси для студентів інших факультетів з української мови, історії, етнографії, історії права. Погляди на освіту взагалі та її філологічне спрямування науковець виклав у працях: «К вопросу о развитии общественных библиотек», «Пособие для устройства общедоступных научных и литературных чтений», «Малорусский язык в народной школе». Він був одним з фундаторів створення фондів Харківської громадської бібліотеки, головою Історико-філологічного наукового товариства, започаткував видання «Праць…» Педагогічного відділу.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Цікаве про педагогіку і навчання:

Цільова спрямованість тестового іспиту
Одним з головних засобів діагностики рівня освітньо-професійної підготовки випускників вищих навчальних закладів є тестовий контроль. Тест (test) в перекладі з англійської — іспит, випробування. Тест ...

Роль вчинку та позитивного прикладу в морально-етичному вихованні школярів
Добрі серця – сади, Добрі слова - коріння, Добрі думки – квіти, Добрі справи – плоди. Моральне виховання школярів є одне з найскладніших, тому що об’єктом праці є найтонші сфери духовного життя особи ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net